Як вибрати котел опалення для будинку
Вибір котла опалення залежить від 4 основних чинників:
- ціна і доступність енергоносіїв;
- зручність експлуатації опалювального обладнання;
- вартість обслуговування;
- розмір початкових фінансових вкладень.
Витрати складаються з придбання самого агрегата, монтажу та підключення до водяної системи (обв’язки). Пропонуємо розкрити плюси і мінуси існуючих видів теплогенераторів, а потім підказати, як вибрати котел для будинку з урахуванням конкретних умов експлуатації.
План дій
Вибираючи домашній котел опалення, намагайтесь дотриматися наступного алгоритму:
- Дізнайтеся, які енергоносії вам доступні і з’ясуйте, скільки вони коштують. Краще відразу орієнтуватися на 2 види палива – основне та допоміжне, наприклад, дрова і електрику.
- З’ясуйте теплову потужність, потрібну для обігріву заміського будинку чи квартири. Треба розрахувати навантаження на систему водяного опалення за нашою окремою інструкцією.
- Виділіть місце під водогрійний котел. Площі майбутнього приміщення котельні має вистачити на встановлення теплового агрегата, допоміжного обладнання і елементів обв’язки.
- Ознайомтеся з оглядом побутових теплогенераторів і рекомендаціями з вибору відповідної моделі (опис агрегатів і поради наведені далі у статті).
- Відвідайте кілька магазинів і торгових фірм, уточніть ціни і визначте бюджет проекту з урахуванням закупівлі деталей обв’язки – труб, запірної арматури та інших. Дізнайтеся вагу і розміри обраних котлів.
- Вдома прикиньте, куди конкретно поставити опалювач, димохід та інші елементи, остаточно підберіть оптимальний варіант котла.
З’ясувавши вагу опалювального агрегата, переконайтеся в надійності основи. Адже важкий чавунний апарат не поставиш на дерев’яну підлогу, доведеться заливати фундамент чи бетонну стяжку. Якщо площа котельні занадто мала, вибирайте настінні версії опалювачів чи робіть прибудову зовні будинку.
До загальної потужності майбутнього джерела тепла додайте витрати енергії на гаряче водопостачання (ГВП). Якщо планується гріти воду для господарських потреб, необхідна продуктивність апарату має бути збільшена на 30–50% залежно від кількості мешканців і кранів, що можуть відкриватися одночасно.
Різновиди водогрійних апаратів
Усі сучасні котли опалення, що використовуються в приватних будинках і квартирах, діляться на групи за такими ознаками:
- споживаний енергоносій – природний газ, електроенергія, тверде паливо та інші;
- за способом монтажу – підлогові й настінні;
- за функціональністю – одноконтурні та двоконтурні з підігрівом води для побутових потреб;
- потреба в електричному живленні опалювача – залежні та енергонезалежні.
Примітка. Теплогенератори кожної групи ще діляться на види за матеріалом нагрівального елементу або теплообмінника, типом камери згоряння, ступенем автоматизації та іншими конструктивними особливостями.
Пропонуємо розглядати котельні установки, розділяючи за головним критерієм, – споживаним енергоносієм. Існуючі види апаратів:
- газові;
- твердопаливні;
- електричні;
- дизельні;
- комбіновані, інакше – багатопаливні.
Далі розберемо кожну групу окремо, детально висвітлюючи всі недоліки й переваги котлів.
Характеристики газових опалювачів
Основним паливом цих агрегатів є природна суміш газів на основі метану, що надходить магістральними трубопроводами. Якщо потрібно організувати автономне газове опалення, можливий перехід на пропан-бутанову зріджену суміш (СВГ), яка подаватиметься з газгольдера чи від рампи з балонами.
За способом встановлення агрегати бувають настінні та підлогові, останні зазвичай не потребують електроживлення. Навісні теплогенератори – це міні-котельні, укомплектовані розширювальним баком, циркуляційним насосом і блоком електронного керування.
Довідка. Деякі стаціонарні котли імпортного виробництва (наприклад, чеського бренду Protherm) пропонуються у 2 версіях – енергонезалежні та з підключенням до будинкової електромережі. Перші оснащені лише пальником і механічною автоматикою безпеки, другі мають повний комплект обладнання, як і настінні опалювачі.
За способом спалювання палива та ефективністю газові теплогенератори діляться на 3 категорії:
- Атмосферні, відкрита камера згоряння, ККД – до 90%. Повітря подається до пальника природним шляхом з котельні, продукти горіння виходять через традиційний димохід.
- Турбовані (наддувні), камера спалювання повністю закрита, ККД – до 93%. Повітря нагнітається вентилятором, дим викидається надвір через подвійну коаксіальну трубу.
- Конденсаційні агрегати використовують приховану теплоту згоряння вуглеводнів, тому їх ККД сягає 96–97%. Конструкція нагадує турбований котел, але закрита камера і пальник відрізняється циліндричної формою. Турбована модель підвісного котла, оснащеного пластинчастим теплообмінником для нагріву води [/ caption]
Всі зазначені опалювачі можуть обладнуватися водяним контуром ГВП. Для цього застосовується 2 типу теплообмінників – окремий пластинчастий з нержавіючої сталі або мідний кожухотрубний (вмонтований всередину основного нагрівача).
Доповнення. Основні теплообмінники підлогових котлів виготовляються з чавуну або сталі. В настінних агрегатах встановлюються мідні ребристі радіатори.
Ціна котлів зростає в порядку перерахування – атмосферні апарати найдешевші, далі йдуть опалювачі з турбіною. Вартість конденсаційної техніки приблизно вдвічі вища, ніж звичайні теплогенератори (якщо порівнювати вироби одного бренду).
Плюси газових котлів:
- апарати досить економічні та надійні в роботі;
- високий рівень автоматизації – домовласникові не доведеться приділяти апарату багато уваги;
- простота експлуатації, обслуговування – 1 раз на рік;
- в котельні чисто, рівень шуму – низький;
- для моделей з закритою камерою не треба будувати класичний димар – труба виводиться горизонтально крізь стіну.
Про недоліки. Самі газові теплогенератори бездоганні, проблема полягає в іншому – підведенні газопроводу до приватного будинку і отриманні необхідних дозволів. Перша послуга коштує чималих грошей, друга забирає багато часу. Проміжний варіант – облаштування автономної подачі зрідженого газу від балонів чи підземної ємності (газгольдера).
Котли твердопаливні – різновиди і особливості
Ці опалювальні агрегати прийнято ділити на 4 види за принципом роботи:
- Класичні ТТ-котли прямого горіння. Дрова чи вугілля спалюється на колосниках, нагріваючи стінки водяної сорочки. Летючі продукти горіння охолоджуються в жаротрубному або водотрубному теплообміннику та направляються у димар, який працює завдяки природній тязі. Максимальний ККД опалювачів – 75%.
- У піролізних агрегатах повітря нагнітається до топки вентилятором. Горіння відбувається в первинній камері, спалення деревних газів – у вторинній. Основним паливом виступають сухі дрова, заявлена виробниками ефективність – 86%.
- Дров’яні та вугільні котли тривалого горіння відрізняються від класичних теплогенераторів розмірами топки. Принцип простий – чим більше влізе дров, тим довше вони горять. ККД складає близько 75%.
- Якщо в головну камеру звичайного дров’яного теплогенератора помістити пелетний пальник, вийде автоматичний ТТ-котел. Завдяки низькій вологості деревних гранул і електронному управлінню подачею пеллет ККД апарата досягає 87%.
Пояснення. В теплообміннику водотрубного типу теплоносій тече всередині каналів, а зовні омивається розпеченими газами. Вогнетрубна (жаротрубна) конструкція влаштована навпаки: дим проходить крізь канали водяної сорочки. Ефективність теплообмінників приблизно однакова.
У більшості побутових пелетних котлів застосовуються ретортні пальники, чиє полум’я горить вертикально знизу догори. У промислових установках великої потужності (від 50 кВт) використовуються пальникові пристрої факельного типу – полум’я б’є горизонтально.
Котли на твердому паливі пропонуються тільки у підлоговому варіанті. Матеріал теплообмінника – сталь або чавун, товщина стінок топки – 3…8 мм. Енергонезалежні моделі оснащуються механічним термостатом–регулятором тяги, який відкриває доступ повітрю за допомогою заслінки і ланцюжка. Автоматизовані версії комплектуються контролером і вентилятором-нагнітачем або димососом.
Плюси і мінуси класичних ТТ-котлів
Окрім привабливої ціни, традиційні котли славляться всеїдністю, в топку можна закладати брикети, буре вугілля і дрова різної вологості. Правда, результат отримаєте відповідний – вологе пальне не дасть багато тепла, зате виділить сажу в димохід. Інші плюси агрегатів:
- простота обслуговування;
- невисока вартість енергоносіїв;
- не потрібно дозволів на монтаж – інсталяцією займаєтеся самостійно;
- апарат завжди можна доопрацювати, якщо дозволяє конструкція.
Примітка. Під доопрацюванням маємо на увазі встановлення вентилятора з блоком автоматики чи пеллетного пальника. Нагнітач монтується у дверцята зольника, чаша-реторта поміщується всередину топки, подавальний шнек ставиться в отворі бокової стінки.
Мінусів у класичного котла теж чимало:
- апарат вимагає постійної уваги – завантаження робиться з інтервалом 4–6 годин, очистка від золи – щодня;
- складність підключення – треба передбачити захист від конденсату, дуже бажано використання буферної ємності;
- чим вища вологість дров, тим швидше налипає сажа у димоході та димогарних трубах, частіше проводиться очищення;
- механічний термостат не закриває заслінку наглухо, повітря просочується крізь щілину, тому в певних умовах котел може закипіти.
Через згадані причини звичайний котел краще використовувати в парі з іншим теплогенератором, наприклад, електричним. Інакше вам доведеться кочегарити серед ночі або вранці прокидатися в охолодженому будинку.
Про піролізні теплогенератори
Тут ми висловимо суто нашу думку, яка повністю збігається з висновками експертів. Єдина перевага газогенераторного котла – це пристойний ККД 86–87%. Зате недоліків декілька:
- висока ціна водогрійного апарата;
- вимогливість до палива – потрібна деревина вологістю 20–25%;
- керамічна форсунка між первинною і вторинною камерою нерідко виходить з ладу;
- піролізні котли громіздкі і важкі порівняно з класичними опалювачами прямого горіння.
Довідка. Якщо не дотримуватися вимог до вологості палива, процес виділення газу з деревини – піролізу – протікатиме дуже слабо або не почнеться зовсім. ККД агрегату впаде до рівня стандартного котла, тобто, переплачувати за теплогенератор безглуздо.
Котельні установки тривалого горіння
Відразу відзначимо, що до теплогенераторів тривалого горіння відносяться усі вироби з великим об’ємом паливної камери. Спосіб спалювання дров – зверху або знизу – ролі не грає, тривалість процесу досягається за рахунок місткості топки. Орієнтовний показник – 100 літрів чи більше при потужності агрегата 20–30 кВт. Тоді однієї закладки вистачить на 8–14 годин безперервної роботи.
Негативні й позитивні сторони експлуатації такого опалювача повторюють плюси і мінуси традиційних ТТ-котлів. Виправлений лише 1 істотний недолік – тепер порції дров вистачить на всю ніч. Позитивний момент тягне за собою негативний ефект – агрегат помітно «виріс» у висоту.
Переваги пеллетного обладнання
Котли на пеллетах є прогресивними твердопаливними установками. В чому їх привабливість:
- висока ефективність;
- повна автоматизація процесу спалювання;
- прочищення та завантаження палива робиться з інтервалом 3…7 днів залежно від якості пеллет та об’єму бункера;
- димар не забивається сажею;
- комфорт і зручність в експлуатації.
Довідка. Новітні ретортні пальники оснащуються системою електричного розпалу і автоматикою безпеки, інколи – з функцією пожежогасіння. Принцип дії шнекової подачі також реалізований в інших ТТ-котлах, які здатні спалювати невелике сортове вугілля або тріску певної фракції.
Недоліком автоматизованого котла є висока ціна. У разі поломки редуктора, шнека чи електроніки також доведеться викласти чималу суму. Другий момент – не надто дешеве паливо порівняно з дровами.
Відео: вибір ТТ-котла прямого горіння
Водогрійні електрокотли
Для спільної роботи з водяним опаленням виробники випускають 3 типи нагрівальних електроустановок:
- ТЕНові. Апарат нагріває теплоносій за допомогою трубчастих елементів, що застосовуються всюди – в бойлерах, теплоаккумуляторах, теплових насосах.
- Індукційні установки гріють воду металевим сердечником, поміщеним в електромагнітне поле.
- Електродні котли використовують провідність звичайної води. Струм проходить між двома електродами, зануреними в теплоносій.
Примітка. Всі апарати виробляються в настінному виконанні і комплектуються шафою керування. ККД електрокотлів найвищий з усіх – 99%.
Опалювачі з ТЕНами зовні та всередині нагадують навісні газові котли. Під корпусом зазвичай ховається циркуляційний насос, група безпеки і розширювальний бачок. Індукційні та електродні котли треба доукомплектувати – купувати насос та інші деталі обв’язки.
Переваги електричних котлів:
- найкраща ефективність серед усіх водонагрівальних установок;
- безшумність (виключаючи старі моделі, оснащені електромагнітними пускачами і контакторами);
- мала вага і розміри;
- невисока ціна обладнання;
- відносно простий монтаж;
- повна автономність в роботі, обслуговування – щорічно на початку сезону.
Теплогенератори дійсно не вимагають уваги від домовласника, хіба що під час налаштування температури. В експлуатації електродного апарату є нюанси – теплоносій має бути підсоленим, інакше впаде інтенсивність нагріву.
Мінуси опалювальних електрокотлів:
- значна вартість енергоносія;
- за ціною «голий» індукційний агрегат можна порівняти з газовим підвісним котлом, до надійності пристрою лишаються питання;
- невеликі виділені ліміти споживання електрики.
Останній пункт добре знайомий багатьом домовласникам. Постачальник електроенергії виділяє приватному господарству стандартний ліміт потужності 3–5 кВт та подає однофазну напругу 220 вольт.
Щоб користуватися електрокотлом 8 кВт чи більше, маєте замовити проект підключення трифазної мережі та узгодити документацію з постачальником послуг. Інсталяцією обладнання і прокладанням кабелів займається спеціалізована організація.
Чим привабливі котли на рідкому паливі
Головна перевага котлів, що спалюють солярку, відпрацьоване масло і пічне паливо, – автономність. Агрегат незамінний, коли відсутні інші енергоносії – дрова, газ чи електроенергія в потрібній кількості.
Довідка. Конструкція дизельного котла аналогічна підлоговим версіям газових теплогенераторів. Тільки теплообмінник з водою нагрівається рідкопаливним пальником, солярка подається з бака спеціальним насосом. Ефективність водогрійної установки – 85…90%.
За процесом горіння стежити не потрібно, апарат працює в автоматичному режимі, поки не скінчиться солярка. Інсталяція не вимагає ніяких дозволів, але первинний запуск і налаштування пальника повинен зробити профільний майстер.
На цьому плюси дизельних агрегатів закінчуються, далі йдуть суцільні мінуси:
- дорожнеча обладнання та пального;
- постійний запах солярки в котельні;
- обслуговування – за необхідності, яка досить часто трапляється через якість палива;
- з тієї ж причини треба постійно чистити димохід;
- треба стежити за рівнем дизеля в баку;
- за вагою та розмірами агрегат можна порівняти з підлоговим чавунним котлом.
Якщо ж вам захочеться опалювати будинок відпрацьованою машинною оливою, додайте до списку недоліків бруд в приміщенні топкової та 2–4 квадрата площі під бочки-відстійники.
Комбіновані моделі агрегатів
Перевага багатопаливних котлів – універсальність. Решта плюсів та мінусів агрегати успадковують у відповідних теплогенераторів – газових, електричних чи дров’яних. В установках прийнято комбінувати енергоносії в таких поєднаннях:
- дрова – електроенергія;
- газ – електроенергія;
- вугілля – дрова – газ;
- дизель – дрова – електрика – газ.
Примітка. У країнах колишнього СРСР універсальні котли виготовляють кілька виробників: «Атем» (він же – «Житомир»), «Теплодар», Zota.
Основна ідея комбінованого обігрівача – безперервне забезпечення оселі тепловою енергією з автоматичним або ручним переходом на інше паливо в разі потреби. Але поєднання декількох камер згоряння і електронагрівачів породжує ряд недоліків:
- розміри і вага котлів збільшується, зростає ціна;
- ККД використання всіх видів пального знижується;
- ремонт і обслуговування ускладнюється.
Найкраще поєднання – комбінація ТТ-котла з електричними ТЕНами. Нагрівачі вбудовуються в котловий бак, тому не збільшують первинні габарити апарата. Застереження щодо електрогазової установки: для приєднання до магістралі знадобиться дозвіл і проектна документація.
Як вибрати котел для дому
Якщо ви уважно вивчили попередній матеріал, більшість питань напевно відпала. Підсумуємо наш огляд джерел тепла загальними рекомендаціями та підкажемо, який котел опалення обрати за тих чи інших умов:
- Завжди починайте з доступності енергоносіїв. Найкращий варіант для жителів України – твердопаливні або електричні теплогенератори, що працюють вночі за дешевим тарифом. Якщо ж враховувати субсидію (чого робити не варто), можна встановити газовий опалювач.
- Розраховуйте на 2 види палива. Наприклад, скраплений газ та електрика за нічним тарифом або дрова плюс електроенергія.
- Для забезпечення сім’ї з 2 чоловік гарячим водопостачанням вистачить двоконтурного теплогенератора. Якщо мешканців більше, купуйте одноконтурний агрегат і бойлер непрямого нагріву. Альтернативний варіант – встановлення окремого водонагрівача.
- Не поспішайте купувати дорогий конденсаційний котел. Візьміть атмосферний чи турбований агрегат – в економічності не програєте, зате виграєте за початковими і експлуатаційними витратами.
- З твердопаливних апаратів ми хочемо виділити котли прямого і тривалого горіння. Піролізні установки примхливі, а пелетні надто дорогі. Якщо плануєте топити вугіллям, обов’язково вибирайте модель, заточену під високу температуру спалювання.
- Сталеві ТТ-котли з верхнім горінням дров типу «Стропува» ми купувати не радимо. Агрегати непогані, але «прославилися» значущими недоліками – зависання палива, неможливість завантаження «на ходу» та інші неприємності.
- Твердопаливні установки важливо правильно підключити – організувати мале кільце циркуляції через триходовий клапан. Електричні і газові нагрівачі під’єднувати простіше – вони не бояться конденсату в топці.
- З трьох різновидів електрокотлів обирайте ТЕНові моделі. Ці апарати надійні в експлуатації, ремонтопридатні та невибагливі до якості води.
Дизельний, комбінований чи пелетний котел опалення купуйте за необхідності. Приклад: вдень хочеться топити вугіллям, вночі користуватися електрикою за дешевим тарифом. Ще варіант: бюджет дозволяє купити автоматичний ТТ-котел, пелети обходяться недорого, а інших енергоносіїв немає.
Замість комбінованого котла типу дрова-електрика краще придбати 2 роздільних агрегати і підключити за паралельною схемою із зворотними клапанами [/ caption]
Заключний висновок
Вибір котла опалення для будинку – питання індивідуальне. Бажання і фінансові можливості господарів мають збігатися з технічними умовами – наявністю палива, надійним електропостачанням, площею для розміщення обладнання. При використанні вугілля, пеллет, дров чи солярки доведеться добре подумати про складування, адже влітку зазначені енергоносії коштують дешевше, ніж посеред опалювального сезону. Вигідніше запастися дровами на всю зиму, тому ці витрати треба врахувати при покупці ТТ-котла.