Як вибрати і встановити електричний проточний водонагрівач для душа
Найпростіший спосіб організувати подачу гарячої води на миття – поставити у ванній кімнаті електричний проточний водонагрівач для душа. Побутовий прилад помітно дешевший за накопичувальний бойлер та займає менше місця. При виборі і встановленні нагрівального апарата треба врахувати ряд моментів – доступну споживану потужність, кількість точок водорозбору, стан проводки та інші. Давайте розглянемо, як самостійно вибрати і встановити проточний нагрівач води в заміському дачному будинку чи квартирі.
3 види водогрійних приладів для душа
Водонагрівачі проточні електричні, які можна застосувати у ванній, бувають 3 видів:
- безнапірні апарати з гнучким шлангом і душовою насадкою;
- кран-водонагрівач з душем безнапірного типу;
- напірні підігрівачі води.
Спочатку розберемося, чим безнапірні моделі відрізняються від напірних. Перші можуть обслуговувати лише 1 споживача, наприклад, кухонну мийку або душову лійку. При закритому крані вода в прилад не надходить, після відкриття вільно виливається, тому надлишковий тиск відсутній.
Проточні водонагрівальні апарати напірного типу врізаються у водопровідну мережу приватного будинку (як бойлер). Відповідно, прилад постійно знаходиться під тиском і здатний обслужити декілька точок водорозбору за умови, що вистачить потужності електронагрівача.
Довідка. Будова і принцип роботи зазначених водонагрівачів приблизно однакові. Після відкриття крана спрацьовує датчик протоки, вмикається ТЕН, споживач майже миттєво отримує гарячу воду. Захистом нагрівального елементу служить другий датчик, що відключає електроживлення в разі перегріву.
Особливості кожного типу побутових водогрійних апаратів:
- Безнапірний проточний водонагрівач з душем має вигляд пласкої пластикової коробки, яка прикріплюється до стіни ванної кімнати. Всередині розташовується трубчастий або спіральний ТЕН і блок управління – релейний (механічний) або електронний. Споживана потужність – 3…6 кВт, продуктивність – 1.6…3.5 літри на хвилину при нагріванні на 25 градусів.
- Кран-водонагрівач з душовою лійкою за будовою нагадує звичайний водяний змішувач, тільки більшого розміру. На циліндричному корпусі встановлений «гусак» крана та прикріплений шланг з душем. Усередині стоїть спіральний ТЕН потужністю 3 кВт, він встигає нагріти до 2 л/хв. Деякі моделі оснащуються цифровим індикатором температури.
- Напірний електроводонагрівач теж виготовляється максимально компактним – плаский корпус з 2 патрубками для підключення водопровідних труб (штуцери із зовнішньою різьбою, діаметр ½ або ¾ дюйма). Потужність приладів – від 6 до 25 кВт, продуктивність – 3.3…10 л/хв.
Конструкції, плюси й мінуси різних проточних водонагрівачів ми докладно розглядали в іншій статті. Судячи з описаних вище характеристик, найкращим варіантом є напірний нагрівач достатньої продуктивності. Але тут виникає інша проблема – потрібна чимала електрична потужність на вводі в будинок, якої часто немає. Як забезпечити ГВП в різних ситуаціях, читаємо далі.
Вибір електричного водонагрівача
Щоб миттєво нагрівати проточну холодну воду, треба витрачати значну кількість енергії. Приклад: мінімальна витрата води для комфортного миття під душем має становити 5.5 л/хв, необхідна потужність електронагрівача – 10 кВт (влітку). Якщо додати ще кухонну мийку, знадобляться всі 15 кВт.
Важливий момент. Нормальна температура води для душа лежить в діапазоні 40…45 °C. Влітку температура у водопроводі досягає 15…20 °C, тобто, воду потрібно догрівати на 20–25 градусів. Взимку вона може впасти до +5 °C, тож знадобиться ще більше енергії. Значить, за незмінної потужності нагрівача витрата води істотно зменшиться.
Щоб вибрати проточний водонагрівач з душем за потужністю, пропонуємо скористатися таблицею, де вказана продуктивність електроприладу залежно від енергоспоживання, початкової та кінцевої температур води.
Отже, рівень комфорту піж час миття залежить від потужності водонагрівача. Але у звичайних квартирах подача електроенергії буває обмежена лімітом 3…3.5 кВт, дачах і невеликих приватних будинках – 5 кВт. Для душової кабіни потрібно 10 кВт, а це вже трифазне підключення з напругою живлення 380 вольт. Дамо кілька порад, як вийти з ситуації і правильно підібрати проточний електронагрівач:
- Якщо ліміт споживання електроенергії складає 3 кВт, проточний водонагрівач точно не підійде, доведеться купити бойлер, хоча б з маленьким баком 30 літрів. Наливний прилад потужністю 3 кіловати забезпечить витрату щонайбільше 2 л/хв, цього вистачить лише на миття посуду.
- Не варто купувати для душа електричний кран-водонагрівач, чия потужність не перевищує зазначені вище 3 кВт. За відгуками домовласників, такий сантехнічний прилад дозволяє лише обполоснутися теплою водою, витрата занадто мала.
- В заміський будинок чи квартиру з лімітом 5 кВт можна узяти безнапірний водонагрівач на 4…4.5 кВт з витратою 3 л/хв чи більше. Особливого комфорту ви не отримаєте, але помитися під душем зможете. Користуватися 2 точками водорозбору одночасно не вийде.
- Кращий варіант проточного електронагрівача – напірна модель на 10…12 кВт. Можна користуватися в приватних будинках з підведеною кабельною лінією на 3 фази і відповідним лімітом.
Рекомендація. Як бачите, вимоги до подачі електроенергії сильно обмежують вибір нагрівача води. Не намагайтеся експериментувати, купуючи малопотужний прилад до 3 кВт. Нижче представляємо красномовне відео, де користувач намагається показати свій кран-водонагрівач з кращого боку, але результат не вражає.
Відносно вибору виробника особливих вимог немає. Якщо ви хочете, щоб водонагрівач добре виглядав в інтер’єрі ванної, звертайте увагу на дорогі моделі від фірм Termex, Stiebel Eltron чи Electrolux. Зовнішній вигляд напірних апаратів значення не має, оскільки вони розташовуються в окремому приміщенні або ховаються у шафах.
В будинках з автономним опаленням від котла варто розглянути варіант з бойлером непрямого нагріву. Такий накопичувальний бак завжди забезпечить вас гарячою водою незалежно від електрики, хоча вартуватиме значно дорожче.
Встановлення і підключення нагрівача води
Інсталяція водогрійного апарата виконується в 3 етапи:
- Прокладання силової кабельної лінії живлення, монтаж пристрою захисного відключення (ПЗВ або диференціального автомата).
- Кріплення самого водонагрівача.
- Підключення до водопровідної та електричної мережі.
Потужні електроприлади, що споживають більше 3 кВт, не можна включати в звичайну розетку. Слід провести окрему лінію електроживлення, захищену диференціальним автоматичним вимикачем. Мінімальний струм витоку для спрацьовування автомата – 30 мА.
В якості провідника застосовуємо мідний 3-жильний кабель (підключення до мережі 220 вольт). Коли водонагрівачеві потрібне трифазне живлення, беремо 5-жильний кабель. Робочий перетин жил залежить від споживаної потужності апарата і приймається за таблицею:
Кабель прокладаємо від електролічильника у борознах стін чи відкритим способом, обов’язково застосовуємо пластиковий гофрований рукав. Діфавтомат монтуємо в загальній шафі з іншими вимикачами. Номінал пристрою вибирається за інструкцією електронагрівача.
Як правильно встановити і підключити проточний водонагрівач:
- Апарат необхідно монтувати строго по паспорту. Якщо повернути корпус на 90°, частина ТЕНа може виступати з води, перегрітися і згоріти. Кран-водонагрівач з насадкою для душа прикручується до раковини у вертикальному положенні.
- Приміщення, де планується розміщувати напірну модель, має опалюватися. Інакше вода замерзне, лід розколе трубки, це очевидно.
- На виході гарячої води з безнапірного нагрівача забороняється ставити додаткові крани, оскільки внутрішні елементи апарата не розраховані на високий тиск.
- Обв’язку водонагрівача робимо з поліпропіленових чи металопластикових труб, для приєднання використовуємо американки. Напірні версії приладів краще підключати через відсікаючі запірні крани, як зображено вище на схемі.
Важливо. Проточний нагрівач води для душа обов’язково має заземлюватися окремою жилою кабеля. Вона приєднується до відповідної клеми приладу згідно інструкції з експлуатації. Якщо у вашому приватному будинку немає контура заземлення, радимо прочитати наступний розділ нашого матеріалу.
Улаштування контуру захисного заземлення
Найпоширеніший варіант такого контуру – трикутник з металевих заземлювачів, з’єднаних сталевою смугою. Ця штаба виводиться на стіну будівлі, потім приєднується до корпусу електрощита мідної шиною.
Як правильно зробити заземлення у вигляді трикутника:
- Придбайте 3 заземлювачі – гладкі або рифлені стрижні арматури Ø16 мм, довжина кожного – 2 метри. Для з’єднання потрібна штаба 40 х 5 мм.
- На відстані 3 м від цоколя будинку вирийте котлован у вигляді трикутника зі стороною 2 м. Глибина – 0.5 м.
- Загостріть кінці арматури, забийте її в землю на всю глибину. Точки забивання знаходяться у вершинах трикутної ями.
- До кінців стрижнів приваріть сталеву смугу, як зроблено на фото. Кінець штаби виведіть через траншею на зовнішню поверхню стіни. Прикріпіть шину до цоколю, приваріть на кінці болт.
- Від щитка прокладіть назовні шину з міді, прикрутіть її до штаби. Заземлюючий контур готовий.
Перш ніж закопувати яму, обробіть сталеві елементи контуру бітумною мастикою. Як влаштувати заземлення для електронагрівача своїми руками, наочно демонструється на відео:
Заключний висновок
Головна проблема при виборі електричного проточного водонагрівача для душа – знайти баланс між комфортом та лімітом виділеної потужності. Якщо до котеджу проведена 3-фазна лінія 380 В, питання дуже легко вирішується на користь комфорту. Коли ж подача електрики обмежується 4–5 кіловатами, доводиться купувати малопотужний прилад, який взимку видає ледве теплу воду. Якщо ліміт становить 3–3.5 кВт, нормальний душ може забезпечити тільки бойлер.