Чи можна ставити козирок на димохід і як його зробити самому

Звичайний аксесуар – козирок на димохід – часто викликає у домовласників ряд питань: чи ставити грибок на димову трубу, яким він має бути, як самому зробити захисний зонт? Тема широко обговорюється на форумах, але конкретні та правильні відповіді відшукати непросто. Цю задачу ми беремо на себе – роз’яснимо нюанси виготовлення і встановлення козирків. Та спочатку розберемося, навіщо потрібен ковпак на димохід.

Зонт на димарі – за і проти

Які позитивні надбання ми отримуємо, встановлюючи грибок над гирлом димоходу (інші назви – димник, флюгарка):

• більшість насадок закривають димовий канал від потрапляння опадів та сміття;
• зонти частково захищають отвір газоходу від поривів вітру, що здатні перекинути тягу і загасити пальник котла;
• якщо ковпак встановлюється на цегляному димарі, то запобігає передчасному руйнуванню оголовка від опадів та вітру;
• конструкції з металевою сіткою не дають птахам проникати всередину труби;
• гарно зроблений димник може прикрасити дах будинку, зробити його більш привабливим.

Примітка. До списку переваг від монтажу козирків ми не включили недостовірні рекламні заяви. Найпоширеніше твердження звучить так: ковпаки підвищують природну тягу димового каналу та ефективність котельної установки. Це є брехнею, тягу покращують лише дефлектори (за певних умов).

Перейдемо до негативу. Реальний недолік будь-якої флюгарки – створення опору потокові газів на виході з труби. Навіть дефлектори і флюгери стають перешкодою в безвітряну погоду. Тому в 90% випадків козирок погіршує тягу димоходу.

Другий негативний момент стосується ковпаків на трубах, які відводять дим від теплогенераторів з пристойним ККД – газових чи дизельних. Справа в тому, що продукти горіння цих котлів мають відносно низьку температуру (до 120 градусів) та містять у складі водяну пару. Кінець труби лишається практично холодним.

Від контакту з металом козирка пара конденсується. У найхолодніші дні вона перетворюється на кригу, яка може суттєво зменшити робочі отвори для виходу газів. Умови горіння погіршуються, утворюється чадний газ. За відсутності тяги він проникає до оселі та викликає задуху у людей.

Решта аргументів проти встановлення ковпаків на димарі:

1. Якщо керамічний, цегляний чи металевий димовий канал збудований правильно, то знизу влаштована «кишеня» для збору вологи (конденсату й дощу). Захищати трубу від опадів немає потреби.
2. Всередині круглого металевого димоходу птахи не роблять гнізд, тому сітчастий грибок теж не потрібен.
3. Гази на виході твердопаливних котлів і печей легко сягають температури 200 °C і більше. Флюгарка зі звичайної оцинковки прогорить через 3–5 років. Її доведеться міняти або ставити козирок з нержавіючої сталі, а це вже недешево.

Який грибок можна ставити на трубу

Нормативні документи України прямо забороняють накривати зонтами димохідні труби, що відводять продукти горіння газових побутових котлів. Стосовно інших теплогенераторів обмежень немає, головне, щоб насадка не перешкоджала вільному проходу відпрацьованих газів.

Отже, при встановленні димохідного козирка треба керуватися міркуваннями безпеки, ефективність і привабливість відходять на другий план. Рекомендації такі:

1. На газоходи котлів з ККД 85 відсотків чи вище ніякі парасолі не ставимо. Допускається монтувати насадку під конус, що повністю відкрита зверху і не обледеніє ні за яких обставин.
2. Якщо газовий теплогенератор підключений до цегляної труби, над її гирлом можна встановити козирок, зроблений у вигляді пласкої кришки з круглим патрубком (показаний вище на фото). Умови: ніяких грибків, як на фото, діаметр виходу не менший за димовідвід самого котла.
3. Газоходи дров’яних печей, коминків чи котлів можна захищати ковпаками будь-якої форми. Якщо ви робите грибок з  оцинковки, безпосередньо над виходом труби закріпіть відбивну пластину з нержавійки. Без неї конус зонта прогоратиме.
4. Щоб накрити цегляний блок з декількох каналів – вентиляційних та димових, змайструйте двосхилий чи вальмовий козирок. Він подовжить термін служби цегляного мурування труби.

Якщо вентиляційні та димові канали цегляного блока виходять вгору, а не вбік, можна застосувати загальний металевий короб з декількома насадками різної форми. Над витяжними вентканалами ставимо зонти, над димарями – відкриті конуси, як зроблено нижче на фото.

Як зробити козирок на димохід

Насамперед слід визначити розміри гирла димової труби, на яку ви надіватимете ковпак. Потім накресліть ескіз майбутнього козирка, дотримуючись наступних вимог:

• край грибка має на 5 см виступати за габарити самого димоходу;
• мінімальна відстань від зрізу труби до парасолі – 10 см (за висотою), як зображено на кресленні;
• ухил сторін конуса (кут вимірюється біля основи) – 30…45°.

Окрім звичайних козирків існують більш складні за конструкцією насадки – витяжні дефлектори та флюгери, що обертаються під впливом вітру. Зазвичай дефлектори застосовуються на витяжних каналах вентиляції та дійсно можуть посилювати тягу. Під вітровим напором в корпусі цього ковпака виникає розрідження, яке додатково підтягує гази з труби.

За відсутності вітру дефлектор тягу не покращує та діє як звичайний зонт – закриває отвір димоходу і створює додатковий аеродинамічний опір.

Довідка. Той самий ефект використовують ротаційні дефлектори, зроблені у вигляді сфери із загнутими лопатями. Куля обертається вітром, всередині виникає розрідження.

Сегментований флюгер у вигляді крила має народне прізвисько «підлабузник», оскільки завжди повертається за напрямком вітрового потоку. У такий спосіб він закриває трубу від задування та створює зону розрідження за крилом. Флюгер – це чудове рішення для димоходу, але воно має 3 вади:

• висока ціна порівняно з конусними грибками;
• насадка обертається на підшипнику або втулці, яка з часом виходить з ладу;
• різкий порив вітру може переламати корпус в інший бік.

Для виготовлення зонта використовується різний листовий метал – покрівельна оцинковка, фарбована сталь, нержавійка, іноді – мідь. Щоб самостійно зробити козирок на димар без зайвих витрат, беріть сталь завтовшки 0.5 мм, краще – оцинковану або з порошковим фарбуванням.

Виготовляємо простий круглий зонт

Для виготовлення козирка знадобляться прості слюсарні та вимірювальні інструменти: рулетка, молоток, ручна дриль, ножиці для різання металу. Оскільки деталі краще з’єднувати заклепками, потрібне пристосування для їх постановки.

З’ясувавши розміри усіх елементів ковпака, приступаємо до виготовлення:

1. Беремо дерев’яну планку, вкручуємо на кінцях 2 шурупи. Відстань між ними має дорівнювати радіусу зонта + 15 мм. Вийде циркуль, яким ви зможете розмітити контури грибка на металевому листі.
2. Вирізаємо коло ножицями та розмічаємо на ньому клиноподібний сектор с дугою 12 см. Зовні це схоже на торт з одним відрізаним шматочком.
3. Видаляємо цей шматочок у вигляді клина, потім стягуємо та поєднуємо краї вирізаного сектора, фіксуємо стик лещатами.
4. Робимо на стику 3 отвори і кріпимо заклепками. Якщо немає пристрою для заклепок, скрутіть краї гвинтами і гайками М4 або М5. Отримуємо головну деталь – парасолю.

Далі до зонта слід прикріпити стійки і хомут, який триматиме ковпак на трубі. Ці деталі робимо із смуг металу 3…5 см завширшки. Для надійності кожну стойку можна виготовити з 2 смуг (зігнути метал удвічі). Як виконуються описані жерстяні роботи, дивіться на відео:

Двосхилий ковпак на прямокутний димар

Щоб зробити парасольку цієї флюгарки, доведеться гнути метал – вручну або на листозгинальному верстаті. Звісно другий спосіб зручніший, але за необхідності можна обійтися гумовим молотком – розмітити і згинати лист уздовж лінії, затиснувши між двома дерев’яними брусками.

Алгоритм ведення робіт не змінюється: спочатку дізнаємось розміри димаря, креслимо ескіз та розгортку зонта, потім переходимо до виготовлення. Нижче наведене креслення козирка з формулами підрахунку розмірів сторін деталі.

Порада. Раму ковпака, що кріпитиметься до димоходу, складайте з саморобного Z-подібного профілю на заклепках. Кути рами підганяйте під розміри верхньої частини димаря.

Виготовити верхній ковпак на трубу своїми руками не дуже складно – треба покроїти лист металу за кресленням, потім зігнути вздовж штрихових ліній та скріпити краї. До речі, стійки можна зробити з готових фарбованих кутників завтовшки 0.5…0.7 мм, отримаєте більш жорстку конструкцію. Технологія виготовлення двосхилого козирка добре описується на відео:

Заключний висновок

Щоб зробити прямокутний чи круглий ковпак на димохід, не треба бути професіоналом жерстяних робіт. Та все ж деякі слюсарні навички знадобляться, а ще – досить вільного часу. Якщо його немає, простіше купити готовий козирок або замовити його в майстерні. А за бажанням можна виготовити і флюгер, як це демонструє майстер на відео.