Монтаж настінного газового котла своїми руками

Водогрійні апарати, що використовують природний або зріджений газ, не можна приєднувати до газопроводу без дозволу відповідних служб. Та ніхто не забороняє вам встановити котел і підключити його своїми руками до індивідуальної системи опалення заміського будинку чи квартири. Обов’язкова умова: монтаж настінного газового котла має виконуватися відповідно до вимог чинних нормативів і не суперечити проектній документації.

Розміщення теплогенератора – вимоги до приміщення

Встановити опалювальне газове обладнання набагато простіше, ніж оформити усі дозвільні документи і ввести в експлуатацію. Пропонуємо розглянути саме перше питання – самостійне встановлення настінного газового котла у квартирі чи приватному будинку. Алгоритм дій для отримання технічних умов і розробки проекту ми навели в окремій інструкції з монтажу двоконтурного теплогенератора.

Вимоги норм до приміщення для розташування газового опалювального агрегата звучать так:

1. Опалювач не можна ставити у ванній і житлових кімнатах. Навісний котел потужністю до 30 кВт дозволяється розміщувати в коридорі, на кухні та інших нежитлових приміщеннях на будь-якому поверсі, у зовнішній прибудові або окремій котельні.

   

2. Більш потужні агрегати (понад 30 кВт) потрібно розміщувати в спеціальному приміщенні топкової – внутрішньому або зовнішньому.
3. Якщо настінний теплогенератор споживає зріджену пропан-бутанову суміш від балонів або газгольдера, його не можна встановлювати у підвалі приватного будинку.
4. Мінімально допустима висота стель – 2.2 м, об’єм – 7.5 м³. Обсяг кухні має складати щонайменше 13.5 м. куб, а висота окремої котельні – 2.5 м.
5. У приміщенні повинні бути вікна, що виходять на вулицю. Мінімальні розміри скління розраховуються так: об’єм кімнати множимо на 0.03, отримуємо площу світлопрозорих конструкцій в м².
6. При влаштуванні топкової обов’язково передбачається припливно-витяжна вентиляція. Протягом 1 години повітря приміщення має оновлюватися тричі (3-кратний повітрообмін). До об’єму припливу додаємо повітря, що витрачається горілкою на спалювання газу. На кухні робиться кватирка для провітрювання.
7. Мінімальна відстань від лицьової панелі підвісного котла до стіни чи інших предметів – 1250 мм (ширина проходу).

Уточнення. На кухні можна розташовувати газовий опалювач потужністю до 30 кВт, в топковій всередині будинку – до 60 кВт. Теплопродуктивність обладнання, встановленого у зовнішній котельні, не обмежується.

Перераховані вище правила однаково відносяться до всіх типів опалювальних газових агрегатів – настінних і підлогових, з відкритою та закритою камерою згоряння. Місце монтажу котла обов’язково узгоджується з інженером, який займається розробкою вашого проекту. Проектувальник підкаже, де краще повісити котел, з огляду на розташування газопровідної труби.

Як правильно встановити настінний котел

Перед монтажем розпакуйте теплогенератор та перевірте його комплектність. Переконайтеся, що штатне кріплення підійде до вашим стін. Наприклад, під газобетон потрібні спеціальні кріплення, звичайні дюбелі не годяться.

Дотримуємося такого порядку робіт:

1. Намітьте на стіні контур опалювального агрегата. Переконайтеся, що дотримані технологічні відступи від будівельних конструкцій та інших поверхонь: 0.5 м від стелі, знизу – 0.3 м, з боків – 0.2 м. Зазвичай виробник наводить схему з розмірами в інструкції з експлуатації.

   

2. Для турбо котла із закритою камерою готуємо отвір під коаксіальний димохід. Свердлимо його з ухилом 2–3° в бік вулиці, щоб конденсат витікав назовні. Процес монтажу такої труби докладно описаний в іншій публікації.
3. В комплекті з теплогенератором йде паперовий інсталяційний шаблон з наміченими отворами. Прикладіть ескіз до стіни, вирівняйте за допомогою будівельного рівня, зафіксуйте схему скотчем.
4. Точки свердління краще відразу накерніть. Зніміть шаблон і зробіть отвори глибиною 50–80 мм. Слідкуйте, щоб свердло не відхилялося в бік, таке трапляється на цегляних стінах.
5. Встановіть в отвори пластикові пробки, вкрутіть підвісні гаки на максимальну глибину, користуючись пасатижами. Удвох з помічником акуратно підвісьте апарат.

Важливий момент. Під час монтажу настінного котла в дерев’яному будинку слід захистити стіну від загоряння, це вимоги пожежних норм. Між задньою панеллю агрегата і горючою конструкцією кріпиться лист покрівельної сталі, який виступає за корпус на 100 мм, як зображено на фото.

Розмічаючи отвори у дерев’яній стіні рубленого будинку, прослідкуйте, щоб кріплення опинилося на гребені колоди. Гаки вкручуйте прямо в дерево, без пластикових пробок.

Схеми обв’язки опалювального агрегата

Підключення настінного газового котла із закритою камерою згоряння (турбованого) здійснюється до 3 інженерних мереж заміського будинку/квартири:

• опалювальної;
• електричної;
• димовідводу.

Атмосферні теплогенератори (відкрита камера), які забирають повітря на горіння з приміщення, підключаються до традиційного димоходу. Якщо треба задіяти одноконтурний агрегат для приготування господарської води (ГВП), додається ще 1 підключення – до бойлера непрямого нагріву.

Спершу розглянемо варіант приєднання котла до системи радіаторного опалення чи теплої підлоги. Для обв’язки знадобиться така трубопровідна арматура:

• кран кульовий з внутрішньою різьбою ¾ дюйми і американкою – 5 шт.;
• кран звичайний ¾ на лінію підживлення/спорожнення;
• фільтр-грязьовик водопровідний;
• фільтр для газопроводів (якщо опалювач ставиться далеко від лічильника газу або у квартирі);
• фітинги з’єднувальні – за індивідуальною схемою;
• кабель з 3 мідними жилами перетином 2.5 мм² марки ВВГ або аналогічний;
• 2-полюсний автоматичний вимикач.

Доповнення. Якщо кількість теплоносія у системі перевищує 70 літрів, знадобиться додатковий розширювальний бачок. Для встановлення резервуара придбайте ще 2 кульових крани – відсікаючий та зливний.

Підключення настінного котла робимо за наведеною нижче типовою схемою. Крани прикручуємо до штуцерів апарата американками донизу, потім підключаємо труби. Грязьовик ставимо на зворотній лінії опалення, перед ним – кран, що дозволяє чистити сітку фільтра без спорожнення системи. Він же дозволить зняти котел у разі капітального ремонту чи заміни.

4 корисних поради:

1. Відсікаючі крани зручніше прикручувати до настінного теплогенератора у знятому стані, тобто, перед кріпленням апарата до стіни. Попередньо зніміть рукоятки, щоб вони не заважали накручувати вентилі.
2. Грязьовик завжди ставиться горизонтально, пробкою донизу.
3. Зовнішній розширювальний бак приєднуємо до зворотної магістралі опалення. Перед резервуаром ставимо відсікаючий вентиль, трійник і зливний кран. Так простіше знімати бачок (наприклад, для заміни).
4. Лінію підживлення з краном врізаємо в найнижчій точці зворотного трубопроводу.

Підключення до бойлера непрямого нагріву

Деякі виробники оснащують настінні газові опалювачі патрубками для під’єднання бойлера. Тут складнощів не виникне: купуємо 2 кульових крани ½” з американками та підключаємо теплообмінник водонагрівача. Ще знадобиться накладний термостат з датчиком температури, що встановлюється в спеціальну гільзу бойлера. Від нього прокладаємо електричний кабель до відповідних клем котла.

Коли штуцери для непрямого водонагрівача відсутні, купуємо триходовий клапан з електроприводом. Підключення настінного агрегата до бойлера виконуємо за схемою:

Як працює ця схема:

1. Нагрівання бака ГВП завжди є пріоритетним. Після першого запуску котел спочатку нагріє воду в бойлері, потім переключиться на опалення.
2. По мірі водорозбору ємність остигає, датчик фіксує зниження температури, термостат замикає електричний ланцюг. Контролер котла подає сигнал триходовому клапану, який перемикає весь теплоносій на змійовик водонагрівача.
3. Коли вода в ємності нагріється до заданої температури, термостат розірве електричний ланцюг, клапан знову спрямує теплоносій у батареї або контури теплої підлоги.

Важливий нюанс. Під час нагрівання бака ГВП котел автоматично вмикається на повну потужність, тому завантаження бойлера займає 15–30 хвилин залежно від об’єму. Повернувшись до режиму опалення, агрегат знижує продуктивність відповідно до ваших налаштувань.

Як підключити 2 котла – настінний газовий і твердопаливний

В цьому випадку застосовується паралельний спосіб підключення. Проблема полягає в іншому – як узгодити роботу теплогенераторів, щоб вони запускалися і вимикалися автоматично. Пропонуємо типову схему з 2 зворотними клапанами, термостатом і кімнатним регулятором температури.

Як вона функціонує:

1. ТТ-котел є основним. Поки він підтримує температуру в приміщеннях, газовий котел знаходиться в режимі очікування.
2. Після прогорання твердого палива температура теплоносія на подачі знижується. Коли вона впаде нижче 40 °C, термостат зупинить циркуляційний насос дров’яного теплогенератора.
3. Одночасно знижується температура повітря в приміщеннях. Коли вона досягне встановленого порогу (наприклад, 20 °C), кімнатний терморегулятор замкне електричний ланцюг і запустить в роботу котел газовий.

Аналогічним чином можна обв’язати 2 інших настінних обігрівачі – електричний та газовий. Якщо ж треба підключити до двох джерел тепла непрямий бойлер, радіатори і теплу підлогу, рекомендуємо скористатися схемою первинно-вторинних кілець, показаною на картинці.

Приєднання до електромережі

Настінний водогрійний апарат – це міні-котельня зі своїм електронним блоком управління, циркуляційним насосом і групою безпеки. Такий котел не можна просто включити в першу-ліпшу розетку, слід прокласти окрему кабельну лінію електроживлення, захищену двополюсним автоматом, як зображено на схемі.

Рекомендації з монтажу та підключення:

1. Кабель прокладайте всередині пластикової гофротруби.
2. Продумайте трасу таким чином, щоб проводка не опинилася під трубами водопроводу чи опалення. Виключіть потрапляння води в разі аварії або скидання з запобіжного клапана.
3. Третю жилу кабелю обов’язково приєднайте до контуру заземлення. До речі, не можна підключатися до сталевих труб у квартирі.
4. Живлення котла краще організувати через «безперебійник» – блок ДБЖ. Інакше після відімкнення світла ви ризикуєте лишитися без тепла в будинку.

Порада. Деякі настінні імпортні котли можуть «вередувати» через неправильне розташування фази. Якщо після ввімкнення агрегат не бажає запускатися, спробуйте поміняти місцями нульову і фазну жилу кабелю.

Заключний висновок

Як бачите, монтаж настінного газового котла цілком доступний рядовому користувачеві, який вміє поводитися з сантехнікою. Ми не розповіли про підключення димоходу, оскільки ця тема досить широка і докладно висвітлена в окремій статті. І ще момент: під час монтажу конденсаційного котла доведеться прокласти додаткову трубку для відведення конденсату. Як це правильно зробити, зазначено в інструкції з експлуатації.