Як встановити і підключити газову колонку власноруч

На відміну від бойлера, проточний водонагрівач одразу видає гарячу воду в потрібній кількості. Тому паливо витрачається економно. Але процедура встановлення газової колонки досить непроста – треба отримати дозвіл, розробити проект, погодити його з постачальником газу і сплатити за підключення. Побутове газове обладнання дозволяється встановлювати самому, якщо дотриматися усіх вимог норм і правил пожежної безпеки.

Уточнення. Домовласник може поставити водонагрівач і підключати до водопроводу, але врізатися в газову трубу не можна. Питання вирішується так: після узгодження проектної документації фахівець компанії перевіряє правильність монтажу колонки, потім приєднує апарат до газопроводу.

Вимоги до встановлення газового водонагрівача

Перш ніж перейти до конкретики, дамо кілька рекомендацій, як правильно підключити колонку до мережі газопостачання:

1. Всі питання, пов’язані з підключенням нового приладу, вирішуються через абонентський відділ постачальника газу. Самовільна врізка в трубу забороняється, такі дії караються штрафом. Контролююча служба легко виявить порушення під час щорічної перевірки обладнання та димоходів.
2. Перед встановленням колонки подайте до газової контори заяву та необхідні документи – копію паспорта, свідоцтво про право власності, технічну документацію приватного будинку (з плануванням).
3. Щоб отримати дозвіл на приєднання до магістралі, треба замовити проект внутрішніх газових мереж з прив’язкою обладнання. Зверніться до технічного відділу або в сторонню організацію, яка займається проектуванням. Надайте паспорт купленої колонки і технічні умови на підключення.

   

4. Маючи у своєму розпорядженні схеми та креслення, приступайте до монтажу водогрійного апарата.
5. Коли потрібна заміна газової колонки, теж звертайтеся до контори з паспортом нового приладу. Його назва і параметри вносяться в проект замість старого нагрівача.

Порада. Якщо в приватному будинку вже є газове обладнання, наприклад, котел опалення чи кухонна плита, ви напевно маєте проект зі схемою розташування цих приладів. Звертаючись за дозволом, надайте цю документацію, бо розробка нових креслень коштуватиме дорожче, ніж внесення змін до існуючих.

Найкраще встановлювати водогрійну колонку за проектом, але виготовлення документації вимагає часу. Зробіть так: узгодьте з інженером-проектувальником розміщення апарата і спосіб приєднання, потім починайте встановлення та підключення до водопроводу. Ми підкажемо, як дотриматися правил і вимог будівельних норм.

Особливості монтажу колонки в квартирі

Рекомендація №1: якщо ви проживаєте в багатоквартирному будинку, не купуйте водонагрівальний апарат, поки не проконсультуєтеся з фахівцем газової служби. Суть проблеми:

• відведення продуктів горіння може здійснюватися тільки через димохідний канал;
• у більшості багатоповерхових будинків радянської споруди є лише вентиляційні шахти, куди не можна приєднувати димохід колонки, а спеціальні канали відсутні;
• вивід коаксіальної труби від сучасної турбо-колонки крізь зовнішню стіну часто розглядається як порушення цілісності несучих будівельних конструкцій, тому не дозволяється.

Рішення проблеми цілком залежить від контролюючої організації. Викидати дим в шахту витяжної вентиляції точно не дозволять, лишається 2 варіанти – колонка з закритою камерою чи електричний бойлер. Якщо вдасться узгодити прокладку коаксіального димоходу, купуйте проточний нагрівач, в іншому випадку ставте накопичувальний бак.

Важливий момент. Якщо проектною документацією багатоквартирного будинку не передбачений монтаж газових колонок, то законодавство відносить такі роботи до реконструкції. Можливо, вам доведеться звернутися до органів місцевого самоврядування за дозволом (якщо цього вимагатиме газова контора).

Приміщення для газового проточного нагрівача

За діючими нормами газові колонки не можна розташовувати у житлових кімнатах – спальнях, вітальнях, дитячих. В яких приміщеннях дозволяється встановлювати водонагрівач:

• кухня;
• котельня – внутрішня чи прибудована;
• інше технічне приміщення з однією зовнішньою стіною і вікном, у тому числі – цокольний поверх, підвал;
• коридор – в крайньому випадку, якщо перераховані варіанти недоступні.

Важлива умова. Кімната, де планується ставити водонагрівач, повинна межувати з зовнішньою стіною з вікном певних розмірів. У разі витоку і займання газу вибухова хвиля піде назовні, вибивши скління, а перегородки лишаться цілими. Розрахунок площі вікна простий: 1 м³ приміщення відповідає 0.03 м² світлопрозорих конструкцій.

В санвузлах та ванних кімнатах встановлювати колонку не допускається. Там відсутні зовнішні вікна та недостатньо витяжки, яка обмежена малим перетином вентиляційної шахти.

Також у вбиральні до пальника надходитиме вологе повітря, в камері згоряння виділятиметься конденсат, витрачатиметься зайве паливо на випаровування води. Це не сприяє довговічній та економічній експлуатації газової колонки.

Перерахуємо вимоги до габаритів кімнати:

• мінімально допустимий об’єм приміщення – 7.5 м³;
• якщо колонка встановлюється на кухні, то її об’єм має становити щонайменше 13.5 м³;
• висота до перекриття – 2.2 м, у окремій котельні – 2.5 м;
• площа вікна (прозорої частини) – 0.03 м² на кожний кубометр об’єму.

Зауваження. Якщо у приміщенні встановлені 2 газових агрегата, наприклад, котел і колонка, то допустима висота стелі збільшується до 2.5 м.

Протипожежні і технологічні відступи

За правилами пожежної безпеки газова колонка має кріпитися до стіни, побудованої чи обшитої негорючим матеріалом. Якщо дотриматися цієї вимоги неможливо, наприклад, у дерев’яному будинку, перегородку треба захистити від загоряння. Між корпусом колонки і стіною прокладається будь-який з наступних матеріалів:

• покрівельна сталь завтовшки 0.7…1 мм;
• плита мінеріту товщиною до 1 см;
• базальтовий картон;
• листовий азбест (3 мм).

Примітка. Азбестові вироби виділяють шкідливий пил, тому заборонені до застосування у житлових кімнатах. В котельні матеріал використовувати допускається, на кухні – не можна.

Негорюча прокладка між колонкою і стіною з дерева має виходити за межі корпусу на відстань 100 мм, як зроблено вище на фото. Верхній випуск (над агрегатом) – 70 см.

Мінімальні відступи від водонагрівача до найближчих стін, шаф та інших поверхонь:

• з боків – 15 см;
• знизу – 300 мм;
• зверху – 450 мм;
• спереду – щонайменше 1 м;
• відстань по горизонталі від виступаючих частин апарата до газової плити – 10 см;
• те саме, до вертикальної частини димоходу – 3 м.

Порада. Колонку слід відсунути якнайдалі від плити, де піж час готування їжі виділяються жири. З часом вони покриватимуть усі поверхні нагрівача і пальник.

Відзначимо, що у відеосюжеті колонка підвішена неправильно – агрегат розташований у ванній, занадто близько до лівої стіни. Майстер на відео дає вірну інформацію щодо розміщення проточного водонагрівача, але явно помиляється щодо вимог до димоходу (допустиме число колін 3).

Вентиляція та димохід

ДБН висуває однозначну вимогу до вентилювання приміщення, де розташовані газові прилади: 3-кратний повітрообмін плюс повітря на горіння. Пояснимо: кількість витяжного повітря з кухні має становити 3 об’єми цього приміщення протягом години. Витрата повітряної суміші, що спалюється разом з газом, додається до трикратного припливу.

Як організувати вентиляцію:

1. Відпрацьоване повітря забирає шахта з природною тягою (зазвичай розташовується у стіні між кухнею та санвузлом, як зображено на плануванні). Якщо готовий канал в приватному будинку відсутній, доведеться вивести окрему трубу на вулицю.
2. Припливне повітря надходить до топкової чи кухні з інших приміщень, пройшовши під полотном міжкімнатних дверей. Якщо стулки занадто щільні або знизу зроблена маленька щілина, у двері врізається декоративна вентиляційна решітка.
3. Приплив свіжого повітря в інші кімнати організовується різними способами.
4. Кухонне вікно має відчинятися для провітрювання у разі загазованості.

Уточнення. Якщо колонка розміщується в топковій, де вже функціонує газовий котел, треба передбачити додатковий приплив на горіння.

Підключення атмосферної колонки (відкрита камера згорання) до димохідного каналу робиться трубою з оцинкованої, емальованої або нержавіючої сталі завтовшки від 0.5 мм. Ставити дешеву і тонку алюмінієву гофру неприпустимо.

При влаштуванні димаря дотримуйтесь таких правил:

• діаметр каналу – не менший, ніж розмір відвідного патрубка колонки;
• довжина вертикальної ділянки, що підключається до нагрівача, – мінімум 25 см (при висоті стелі кімнати до 2.7 м);
• якщо висота перекриття більша за 2.7 м, вертикальна розгінна ділянка збільшується до 0.5 м;
• просвіт між негорючою стіною і трубою – 5 см;
• перегородки з горючих матеріалів закриваються листами металу чи мінеріту, відступ до газоходу – 100 мм;
• максимальна загальна довжина приєднувальних ділянок – 3 м;
• число поворотів димоходу на 90° – не більше трьох.

Якщо перетин димової шахти дозволяє приєднати 2 агрегата – котел і водонагрівач, врізки розташовуйте на відстані 750 мм (приклад показаний на фото).

Прокладання газопроводу

Цілком ймовірно, що ви візьмете на себе прокладку газової труби всередині будинку. Тут важливо дотриматися наступних правил:

• врізка у газопровід робиться після лічильника;
• використовуються сталеві чи спеціальні полімерні труби для природного газу;
• для відсікання колонки у разі аварії або ремонту на газопроводі ставиться кран;
• з’єднання монтуються нероз’ємними, труба прокладається відкритим способом;
• в місцях перетину будівельних конструкцій під трубопровід монтується гільза з відповідного матеріалу (сталь, пластик).

Монтаж та підключення колонки

Перш ніж кріпити і підключати газову колонку, купіть 3 кульових крани – один газовий, 2 водопровідних плюс з’єднувачі з накидною гайкою – американки. Діаметр арматури – ½” (Ду15). Елементи кріплення поставляються в комплекті водонагрівача.

Рекомендація. Якщо на вводі труби холодного водопостачання немає фільтру, придбайте звичайний грязьовик і поставте перед вхідним патрубком газового апарата.

Як самотужки встановити колонку:

1. Прикладіть нагрівач до стіни в обраному місці, розмітьте обриси корпусу. Вимірявши відстань до точок кріплення, просвердліть отвори. Змонтуйте кронштейни або встановіть гаки (спосіб підвісу залежить від моделі агрегата).
2. Прикріпіть водонагрівач, прокладіть димову трубу за усіма правилами. Вхід круглого каналу в цегляну шахту виконуйте через перехідник, стик ущільнюйте азбестовим шнуром.
3. До штуцерів приладу прикрутіть американки, потім крани. Будьте уважні, не переплутайте газовий патрубок з водяним.

   

4. Підключіть холодний і гарячий водопровід, відкрийте загальний вентиль і таким чином перевірте герметичність стиків. Якщо протікання немає, підключайте газову трубу, попередньо змастивши ущільнювальну прокладку солідолом.
5. Випробуйте газопровід на проникність – відкрийте кран та обробіть з’єднання мильною губкою. У місці витоку з’являться бульбашки.

Запуск та перевірка нагрівання води колонкою робиться за інструкцією виробника, але тільки після прийняття приладу в експлуатацію представником організації-постачальника газу. Коли потрібно замінити старий апарат, процедура починається з демонтажу, далі роботи ведуться в аналогічному порядку.

Зауваження. Дозволяється підводити воду і газ до колонки гнучкими шлангами завдовжки 2.5 м (максимум). Але при такій схемі підключення зростає число стиків, краще приєднувати труби до нагрівача безпосередньо, через крани і американки.

Монтаж бездимохідної (турбованої) колонки з автоматичним розпалом відрізняється способом прокладання димовідводу – горизонтально крізь стіну назовні. Двостінна коаксіальна труба ставиться з невеликим ухилом в бік вулиці, щоб стікав конденсат. Апарат треба підключити до електромережі та заземлити – змонтуйте поруч розетку, підключеною до мережі через автомат номіналом 8 А, як показано на схемі.

Заключний висновок

Зверніть увагу: перерахування всіх допусків і правил зайняло значно більше часу, аніж сама інструкція з встановлення газової колонки. Звідси висновок: процес монтажу не завдасть клопоту, коли знаєш вимоги та маєш на руках готовий проект. Як виглядає процедура на практиці, дивіться в останньому відео: