Як вибрати і встановити зворотний вентиляційний клапан

Намагаючись налагодити повітрообмін в приватному будинку або квартирі, ми часто робимо помилки. Наприклад, ставимо зворотний вентиляційний клапан для позбавлення від неприємних запахів, що проникають всередину приміщень крізь витяжні канали. Боремося з наслідками, хоча справжня причина явища – відсутність припливу повітря. Пропонуємо розібратися, коли дійсно потрібні зворотні клапани вентиляції, розглянути види і способи встановлення запірних пристроїв.

Навіщо потрібен зворотний клапан

Основна функція вентиляційного клапана – пропускати повітря тільки в одному напрямку, в разі виникнення зворотного потоку негайно закриватися. Реалізується досить просто: прохідний перетин перекривається заслінкою, що обертається навколо поперечної осі каналу. Другий варіант: прохід закривається пелюстками з тонкого полімеру.

Довідка. Всі зворотні клапани, що застосовуються в системах опалення, водопроводу і вентиляції, об’єднує загальна властивість – високий аеродинамічний (гідравлічний) опір потокові газів (води). Звідси висновок: не можна ставити повітророзподільні елементи навмання, ризикуючи порушити схему вентилювання кімнат.

Перш ніж окреслити сферу застосування клапанів, нагадаємо важливий момент: більшість систем побутової вентиляції є природними. Тяга вертикальної труби або шахти створює розрідження і відсмоктує повітря, свіжий приплив компенсує втрати. В яких випадках застосовується вентиляційний зворотний клапан:

1. Для під’єднання кухонної витяжки до виходу шахти. Щоб зберегти природний повітрообмін при відімкненому вентиляторі, вентканал приєднується до трійника зі зворотним пристроєм.
2. Якщо примусовий викид газів організований за допомогою горизонтального повітроводу, прокладеного крізь стіну. Після зупинки вентилятора клапан не дасть проникнути всередину приміщення холодному повітрю зовні.
3. У системах припливно-витяжної вентиляції з примусовим спонуканням – для розподілу потоків.
4. Коли необхідно усунути помилки проектувальників чи монтажників вентсистем з найменшими витратами.

Решітка з вентклапаном непогано допомагає від задування вітру на верхніх поверхах висотних будівель. Інший випадок: кінець витяжної труби піднятий недостатньо високо над дахом або погано захищений від вітру. Та приплив все одно знадобиться, інакше слабка тяга не відчинить стулку клапана.

Неправильне застосування елементів

Поширена помилка – встановлення на кухні або в туалеті вентиляційної решітки зі зворотним повітряним клапаном. Нібито, він захищає від запахів, які надходять з сусідніх квартир багатоповерхового будинку. Чому цей підхід неправильний:

• причина проникнення неприємних запахів – зворотна тяга у шахті вентиляції;
• тяга перекидається через відсутність припливу, шахта більшого перетину (на кухні) змушує менший канал (у ванній) працювати в зворотному напрямку, повітря йде зверху вниз;
• якщо встановити компенсуючий припливний пристрій у вікно чи стіну, обидві труби почнуть справно витягати відпрацьоване повітря, сторонні запахи зникнуть;
• вентиляційні гратки зі зворотними пелюстками захистять квартиру від «чужого» повітря на 90%, але решта 5-10% газів просочаться, бо стулка не прилягає герметично;
• робота природної вентиляції без припливу не налагодиться, а от погіршитися може запросто.

Примітка. Як правильно розрахувати і зробити природний повітрообмін в заміському будинку, читайте у окремому матеріалі.

Наведемо другий приклад – схему примусової вентиляції кухні і санвузла, котра зустрічається на багатьох інтернет-ресурсах. Тут задіяні 2 вентилятори на загальному повітропроводі, два вентиляційних клапани перешкоджають виникненню паразитних потоків, третій відсікає зовнішнє повітря. Чому ця схема нікуди не годиться:

1. Згідно з вимогами санітарних норм, витяжку з ванної кімнати (санвузла, вбиральні) забороняється об’єднувати в один канал з вентиляцією кухні.
2. При відімкнених вентиляторах запахи туалету просочуватимуться до кухні.
3. Після запуску двох вентиляторів одночасно важко передбачити поведінку повітряних потоків. Обидва клапана відкриються, але агрегат з ванної «передавить» кухонний, оскільки стоїть на прямій ділянці.

Уточнення. Якщо вентилятор кухонного зонта досить потужний, він «задушить» агрегат санвузла та як мінімум заблокує витяжку з туалету.

Висновок: для кожного приміщення потрібен окремий повітропровід, як цього вимагають норми. Тоді зворотні клапани встановлюються на виходах горизонтальних труб, щоб не пускали холод з вулиці. Вентканали з душу і туалету об’єднувати дозволяється, що і показано нижче на кресленні.

Види зворотних пристроїв

У системах вентилювання приміщень застосовуються такі різновиди зворотних клапанів:

• повітряні заслінки – гравітаційні і пружинні;
• пелюсткові (мембранні);
• двостулкові типу «метелик».

Елементи виготовляються з пластика, алюмінієвого сплаву, оцинкованої або нержавіючої сталі. У деяких виробників (наприклад, «Вентс») зустрічаються комбіновані моделі – корпус металевий, стулка пластикова.

Заслінки з оцинковки використовуються переважно в промислових вентсистемах. Служать для відсікання зворотного потоку чи регулювання кількості повітря – вручну або електроприводом, зображеним на фото. Пластикова арматура вентиляції застосовується всередині приміщень, нержавіюча – на вулиці.

Доповнення. До сімейства зворотних клапанів також відносяться вентиляційні решітки з горизонтальними поворотними жалюзі. Принцип роботи аналогічний – під дією гравітації прямокутні стулки закриваються, не пускаючи всередину каналу зовнішнє повітря.

Дамо короткий коментар щодо відео. Не всі слова майстра відповідають дійсності, але одну річ він робить правильно: ставить зовнішню решітку з гравітаційними стулками.

Конструкція і принцип роботи заслінок

Одностулковий зворотний клапан складається з таких деталей:

• корпус круглої чи прямокутної форми;
• зсередини до стінок прикріплена заслінка, яка вільно обертається навколо поперечної осі;
• у закритому положенні стулку утримує пружина (в гравітаційних моделях відсутня).

Вісь обертання підпружиненої заслінки збігається з поздовжньою віссю трубопроводу, нормальне положення – закрите. Після запуску вентилятора стулка відкривається тиском повітряного потоку, при зупиненні автоматично зачиняється. Закриття супроводжується характерним звуком, звідси друга назва клапана – «хлопавка».

Двостулковий «метелик» влаштований ідентично, але замість однієї заслінки використовується 2, пружина встановлена посередині. Обидва типи вентклапанів здатні працювати тільки у системах примусової вентиляції. Тиску природної тяги не вистачить для відкриття підпружиненої стулки.

В одностулкових гравітаційних клапанах вісь обертання заслінки розташована ексцентрично, тобто, зміщена вище осі повітропроводу. Завдяки цьому більша половина стулки переважує меншу, тому вона закривається без усіляких пружин. Тут грає роль правильний монтаж вентиляційного зворотного клапана:

• якщо вставити елемент в горизонтальну трубу згідно з інструкцією (вісь обертання вища за центр повітропроводу), заслінка відразу зачиниться;
• якщо перевернути вентклапан догори ногами, прохід залишиться відкритим;
• при встановленні на вертикальному каналі закриття стулки теж залежить від положення елемента.

“Хлопавка” для природної вентиляції ставиться 2 способами: горизонтально в закритому стані або вертикально на висхідному потоці. В інших положеннях поведінку стулки передбачити важко, при виникненні зворотної течії повітря клапан може не спрацювати.

Побутові «хлопавки» можуть входити до складу інших деталей вентиляції – сполучних ніпелів, стінових фланців. Також існують витяжні вентилятори зі зворотним клапаном – «метеликом».

Мембранні клапани і гравітаційні решітки

У виробах першого типу функцію основного затвора виконує мембрана з тонкої полімерної плівки, що прилягає до корпусу або щілин вентиляційної решітки зсередини. Плівка кріпиться до центральної осі клапана, кінці пелюстків лишаються вільними.

Під дією природної тяги чи напору вентилятора крайні пелюстки плівки відгинаються, пропускаючи повітря. При зворотному русі газів лавсанова мембрана знову прилягає до каркасу, закриваючи прохід. Клапани пелюсткового типу можуть йти у комплекті витяжних вентиляторів і решіток.

Примітка. Саме такий повітряний клапан нескладно зробити своїми руками. Досить прикріпити до звичайної решітки 2 плівкових пелюстки, притиснувши картонною прокладкою з вирізами. Інструкція з виготовлення демонструється нижче на відео.

Багатостулкові решітки діють за принципом заслінок, які опускаються під власною вагою. Сфера застосування – витяжні канали примусової вентиляції, виведені назовні крізь стіни. Всередині горизонтальних труб природна тяга не виникає.

Рекомендації щодо вибору

Поворотний елемент вибирається залежно від схеми вентиляції і місця встановлення:

1. Для приєднання кухонної витяжки використовуйте «хлопавку» гравітаційної дії, відповідну за формою повітропроводу. Завдання цього клапана – збереження природного повітрообміну в той час, коли вентилятор не діє.
2. Решітка з мембранним клапаном (саморобна чи заводська) ставиться у отвір витяжної шахти, якщо тяга перекидається поривами вітру. Від запахів краще позбавлятися іншим методом – встановити стінові припливні клапани для відновлення нормального повітрообміну.
3. У приватних будинках повітропровід місцевої витяжки нерідко прокладається безпосередньо крізь зовнішню стіну. Щоб холодне повітря не задувало вітром всередину вентканалу, зовні встановіть багатостулкові витяжні грати.

У системах механічної вентиляції з примусовою подачею повітря клапани використовуються відповідно до схеми і специфікації, складеної проектувальником. Не радимо розробляти механічний повітрообмін самостійно – помилок уникнути не вдасться, а ціна переробки вийде занадто високою.

Порада. Для монтажу всередині кімнат купуйте недорогі пластикові вироби. Оцинковка виглядає негарно, труби та інші деталі вентиляції доведеться зашивати гіпсокартоном.

Як встановлюється зворотний клапан

Встановлення багатостулкової решітки та мембранної віддушини – процедура не складна, тому не потребує детального опису. Елементи кріпляться до стіни і підключаються до повітропроводів за інструкцією заводу-виробника.

Одне доповнення: при монтажі зовнішньої решітки стіновий канал краще утеплити. Від прямого контакту внутрішнього повітря з холодними стінками почне конденсуватися пара. Після зупинки вентилятора ця вода замерзне і утворить лід.

Якщо ви вирішили встановити гравітаційний зворотний клапан для витяжки, врахуйте такі нюанси:

1. Розташовуйте елемент на виході з трійника, але в перевернутому положенні, як зроблено на фото. При непрацюючому вентиляторі заслінка буде відкриватися.

   

2. Трійник краще розташовувати на вертикальній ділянці повітропроводу, а не під самою стелею. Тоді ви зможете змайструвати декоративний короб і повністю приховати трубу.
3. З боків декоративного короба передбачте вентиляційні решітки, як пропонує домашній майстер на відео.
4. Не ставте «хлопавку» і трійник близько до входу шахти. У цьому місці потік повертає, утворюється завихрення, заслінка може не закриватися до кінця.
5. Не розміщуйте заслінку вертикально чи під кутом, як люблять робити деякі умільці. У такій позиції стулка нещільно закривається або не хоче відкриватися.

Порада. Перш ніж фіксувати зворотний клапан силіконовим герметиком, перевірте працездатність схеми. Вставте «хлопавку» в трійник, ввімкніть/зупиніть витяжку 5–10 разів на різній швидкості. Заслінка має зачинятися і відкриватися на 100%.

Заключний висновок

Як бачите, у системах домашньої вентиляції зворотний клапан використовується нечасто. Якщо ж сповідувати грунтовний підхід до організації повітрообміну, то зворотні елементи стануть взагалі не потрібні. Кухонна витяжка без проблем підключається до витяжної віддушини з гратами, головне – забезпечити приплив. Виняток – більш складні схеми із застосуванням 2–3 вентиляторів, що працюють по черзі або одночасно. Там клапани допомагають направляти потоки чи регулювати кількість вентиляційного повітря.