З яких труб робити опалення – поліпропіленових чи металопластикових

На різних будівельних форумах не припиняються суперечки на тему, з чого краще монтувати системи опалення – поліпропілену чи металопластику. Ситуація на руку майстрам-сантехнікам, які отримують значну знижку при покупці цих матеріалів у постачальників. Треба лише вмовити забудовника купити «правильні» труби. Пропонуємо об’єктивно розібратися, які труби варто застосовувати для монтажу опалювальних мереж приватного будинку – металопластикові чи поліпропіленові.

Переваги поліпропіленових труб

На різних інтернет-ресурсах опубліковано безліч матеріалів, де поліпропілену (PP-R) приписують міфічні властивості. Щоб розібратися, які труби краще застосовувати для монтажу опалення (в тому числі – своїми руками), треба виявити реальні плюси і мінуси ППР. Якщо вивчимо поради експертів та відгуки домовласників на форумах, то отримаємо наступну картину:

1. Ціна поліпропіленових труб і фітингів – найнижча серед інших полімерних деталей, що застосовуються для опалення.
2. ППР твердіший та міцніший серед усіх полімерів, з яких зараз монтують опалювальні системи приватних будинків.
3. Якісно змонтоване опалення з поліпропілену виглядає не гірше, ніж сталеві або металопластикові трубопроводи.

Примітка. Ми не враховуємо переваги, властиві всім пластиковим трубам. Наприклад, гладка внутрішня поверхня, малий гідравлічний опір, стійкість до корозії.

Низька ціна поліпропіленових деталей порівняно з металопластиком – найпривабливіший фактор. Секрет дешевизни – в конструкції фітингів, які зроблені із пластику методом лиття, шар армування відсутній. Та й вартість ППР-труб з алюмінієвим армуванням, що ставляться на опалення, не змусить вас втратити свідомість.

Велику роль відіграє і міцність пропілену, зламати його досить складно. Магістралі можна прокладати відкритим способом в будь-яких місцях. Естетичність красиво змонтованої системи з поліпропілену – теж не останній чинник, хоча домогтися цього непросто, про що буде сказано далі. На цьому плюси матеріалу закінчуються. Але щоб зрозуміти, що краще – металопластик чи поліпропілен, варто розглянути й мінуси.

Недоліки виробів з ППР

На жаль, мінусів у поліпропілену більше, ніж плюсів. Практичний досвід експертів та відгуки говорять про наступне:

• зварювати (паяти) пропілен досить складно, виконавець має строго дотримуватися технології;

• трубопроводи, навіть армовані алюмінієм, мають властивість значно подовжуватися від нагрівання;

• проконтролювати якість виконання з’єднань неможливо;

• труби не гнуться і поставляються відрізками довжиною 4 м, тому стики на магістралях можуть виникнути в найнесподіваніших і незручних місцях;
• не рекомендується складати систему за низької температури повітря, а при морозі – забороняється;
• велика товщина стінки робить поліпропіленову трубу більшою, ніж металопластикова того ж діаметру;
• потовщені трійники, коліна та інші фітинги займають багато місця.

Примітка. Не згадуємо такий недолік, як горючість пропілену, оскільки вона притаманна і металопластику. Нероз’ємні з’єднання теж не відносяться до мінусів PP-R, адже металопластикові труби краще стикувати шляхом пресового обтиску. Ці стики не можна розібрати згодом.

Найбільш спірне твердження, що викликає масу невдоволення у прихильників пропілену, – це складність монтажу. На всіх інтернет-майданчиках вони намагаються довести, що навчитися паяти поліпропіленові деталі дуже легко, для освоєння технології новачкові достатньо 15-хвилинного тренування.

Це демонструється на відео, де працівник хвацько стикує ППР фітинги з трубами, встановивши паяльник на столі. В реальному житті все набагато складніше, з’єднання доведеться паяти у важкодоступних місцях, тримаючи зварювальний апарат і трубу одночасно.

Як виникають дефекти при пайці поліпропілену

За технологією поліпропіленову трубу треба відрізати, позначити олівцем глибину занурення у фітинг, знежирити і спаяти, нагріваючи обидва елементи протягом певного часу. Тривалість нагрівання залежить від діаметра трубопроводу. Варто забаритися на пару секунд чи проігнорувати знежирення – і з’єднання вийде ненадійним. Візуально це не визначається, стик спокійно пройде гідравлічні випробування, а протікання почнеться через 2 тижні або через рік.

Перегрів поліпропілену виявити простіше, ніж недогрів. Зовні поряд з трійником чи муфтою утворюється бортик розплавленого пластику. Такий самий дефект лишиться всередині стика, він частково або цілком перекриватиме прохід воді.

Та побачити цей недолік можна лише на відрізаній трубі, тобто, випадки недогріву і перегріву не можна чітко проконтролювати після закінчення монтажних робіт. А виникають ці дефекти внаслідок незручних умов пайки і невміння «майстрів» якісно стикувати поліпропілен в будь-якому важкодоступному місці.

При роботі на сильному холоді чи морозі ймовірність недогріву з’єднуваних деталей дуже висока, тому монтаж ППР завжди краще вести при температурі щонайменше +10 °C.

Через неможливість контролю з’єднань фахівці не рекомендують робити опалення з поліпропілену прихованим, мурувати його в стіни або закладати під цементну стяжку для влаштування теплої підлоги. Якщо вже виникла необхідність прокласти магістраль з ППР в стіні, то труба огортається теплоізоляцією.

Причина – теплове подовження матеріалу, що впливає на спосіб монтажу трубопроводу. Він має вільно ковзати всередині кріплень, а кінці не повинні впиратися у стіни. Найкраща поліпропіленова труба для опалення гарантовано вигнеться шаблею, якщо їй нікуди розширюватися під час прогріву.

Плюси й мінуси металопластику

Слід зробити застереження, що металопластикові труби для опалення варто порівнювати з поліпропіленовими в рівних умовах. Тому роз’ємні стики на розбірних фітингах не розглядаються – це дорого і ненадійно, хоча і досить зручно для майстрів без досвіду. Добру герметичність забезпечить тільки стик з пресовим фітингом.

Таку саму умову застосуємо до способу армування – для порівняння візьмемо металопластик і ППР з алюмінієвим шаром. Тепер про переваги металлопластику:

1. Маючи спеціальні кліщі, виконати монтаж опалення з металопластикових труб досить просто.
2. Труба гнеться і поставляється бухтами, тому ріжеться на ділянки потрібної довжини, ніяких зайвих стиків.
3. Теплове подовження матеріалу незначне та не вимагає скрупульозного підходу при закріпленні довгих ділянок.
4. Можливий монтаж в будь-яку погоду.
5. Допускається прокладання будь-яким прихованим способом, в тому числі під стяжку разом із стиками.

У системах з металопластику дуже зручна технологія з’єднання елементів. Торець відрізаної ділянки розширюється, натягується на фитінг та обтискається кліщами. Місця потрібно мінімум, оскільки між сполучними деталями не вставляється здоровий паяльник, а кліщі накладаються після стикування. За допомогою пружини металопластик добре гнеться під безпечним радіусом, що значно спрощує прокладку.

Окремо варто сказати про теплу підлогу, куди прийнято закладати металопластик та зшитий поліетилен, аж ніяк не ППР. Ці матеріали не потребують компенсації і добре себе почувають всередині моноліту, забезпечуючи ефективний нагрів всієї поверхні. Варто уявити на їхньому місці поліпропілен з його товстими стінками, подовженням і стиками під 90°, як відразу стане зрозуміло, які труби краще використовувати в теплій підлозі.

Довідка. У продажу нерідко зустрічається дешевий металопластик низької якості, на практиці він часто розшаровується на вигинах. Усунути протікання під стяжкою нелегко, без руйнування не обійтися. Тим, хто любить економити на матеріалах, варто задуматися про застосування дешевих металопластикових труб для теплої підлоги.

Тепер про 2 суттєвих недоліки металопластику:

• висока вартість всіх елементів;
• сортамент труб обмежується максимальним діаметром 63 мм (DN50).

Прихильники опалення з поліпропілену постійно звертають увагу на ще один мінус металопластику – зменшення прохідного перетину на латунних фітингах. Мовляв, це збільшує гідравлічний опір всієї мережі, а проходи швидко «заростають» при роботі в системі центрального опалення, де теплоносій буває брудним. Твердження вірне стосовно розбірних фітингів, в них дійсно спостерігається звуження діаметра проходу.

Високоякісні фітинги для пресового стикування металопластикових труб теж мають деяке звуження, але воно не впливає на гідравліку системи. Саме їх краще ставити на опалення, особливо для прихованої прокладки магістралей. Тієї ж думки дотримується наш експерт Володимир Сухоруков, його відео варто подивитися:

Поліпропілен чи металопластик – тонкощі вибору

При виборі домовласники орієнтуються на ціну матеріалів і вартість монтажних робіт, що в сумі дає величину загальних витрат. Цей чинник відіграє важливу роль, що при нинішніх доходах громадян цілком закономірно. За вартістю ППР виграє у металопластика, бо коштує вдвічі дешевше. Якщо ж брати високоякісні матеріали виробництва відомих брендів, то металопластик вартуватиме втричі дорожче.

Порада. Якщо у вас досить обмежений бюджет, то вибір один – використовувати на опалення трубопроводи та фітинги з PP-R. Але пам’ятайте, що зварювання треба виконувати дуже скрупульозно і якісно. Виправлення і переробки приведуть до подорожчання або заберуть багато часу, якщо ви паяєте ППР-труби своїми руками.

Не можна лишити поза увагою технічні характеристики металопластику та поліпропілену. Найбільш важливі – максимально допустимий робочий тиск і температура теплоносія. Ці параметри взаємопов’язані, наприклад, труба PP-R витримає тиск 10 Бар при температурі води 60 °C, а при 95 °C показник тиску знижується до 5.6 Бар. Чим вища експлуатаційна температура, тим менший термін служби поліпропілену, що і показано в таблиці:

Примітка. Технічні дані взяті на сайті відомого чеського виробника виробів з PP-R, що продаються під брендом WAVIN Ekoplastik.

Для порівняння візьмемо не менш іменитий бельгійський бренд Henco, що пропонує трубопровідний металопластик вищої якості, армований цільним шаром алюмінію. Його робочі характеристики наступні: при температурі 95 °С максимальний робочий тиск становить 10 Бар, у деяких модифікацій труб – 16 Бар. Наведені показники технічних характеристик слід враховувати при виборі матеріалу. Також важливо розуміти, де відбуватиметься його експлуатація:

• опалення приватного будинку;
• система централізованого теплопостачання квартири;
• котельня;
• тепла підлога.

Хоча деякі виробники (Valtec, Ekoplastik) почали випускати поліпропіленові труби для теплої підлоги, лідером в цій сфері лишається металопластик. Він кращий за всіма показниками, включаючи тепловіддачу. Нагрівальні контури з ППР гірше передаватимуть тепло «завдяки» великій товщині стінок трубопроводів.

Труби для приватного будинку

Для радіаторного опалення невеликих заміських будинків підійде будь-який пластик, хоча за ціною краще поліпропілен. У невеликій будівлі система нескладна, число стиків невелике. Якщо планується відкрита прокладка магістралей, ППР буде доцільним рішенням. Але повторимо застереження: потрібен якісний монтаж.

Порада. Якщо ви вирішили найняти бригаду виконавців, то за порадою експерта розпитайте бригадира, як вони паятимуть з’єднання у важкодоступних місцях і витримуватимуть час нагрівання, звіряючись з таблицею:

Власникам котеджів з кількома поверхами варто зупинитися на металопластику. Зазвичай такі будинки зводяться забудовниками, шо мають високі вимоги до інтер’єру та надійності усіх інженерних систем. Поліпропіленові колектори і розводка їм не відповідають через складнощі з прихованою прокладкою. Металопластик можна успішно провести під підлогою та в інших проблемних місцях.

Полімери і центральне опалення

Особливість централізованого теплопостачання полягає в тому, що параметри теплоносія невідомі і часто можуть досягати максимальних значень. Незважаючи на це, сантехніки пропонують господарям квартир ставити поліпропілен на центральне опалення, прокладають його в борознах стін. Такі рішення є ризикованими, матеріал може не витримати перепаду тиску чи стрибка температури і потекти на стику.

Оптимальним рішенням для квартири є металопластик з пресовими з’єднаннями, PP-R краще ставити на водопровід. Квартирна опалювальна розводка має невелику протяжність, отже, різницю в ціні ви не відчуєте. Зате металопластик дасть вам надійність і довговічність, плюс його можна заховати в стіну або підлогу, зробивши інтер’єр кімнат привабливішим.

Розводка по котельні

Підключення котлів та іншого теплосилового обладнання можна робити як поліпропіленом, так і металопластиком. Але тут є своя особливість – наявність великої кількості поворотів і з’єднань. Виконати розводку своїми руками буде непросто, хіба що в котельні знаходиться 1 настінний теплогенератор, який працює тільки на опалення. Але й тут треба зробити все красиво, щоб труби не проходили косо і криво.

Якщо на обігрів приватного будинку працює твердопаливний котел, то використання пластикових труб дещо обмежується. Це означає, що певні ділянки доведеться зробити з металу, наприклад:

• відрізок труби від теплогенератора до групи безпеки, якщо вона встановлена ​​окремо;
• ділянка зворотного трубопроводу, де кріпиться накладний датчик температури, що працює з триходовим клапаном.

Є думка, що поліпропіленом можна підключати лише пелетні котли, а дров’яні – тільки металом. Це невірно, в разі аварійного перегріву пара все одно потрапить у систему опалення і може розплавити пластикові труби. Кілька метрів сталевих трубопроводів, прокладених в котельні, від цього не врятують.

Заключні висновки

Не існує однозначної відповіді на питання, з чого краще робити опалення – поліпропілену чи металопластику. Це залежить від обставин і можливостей домовласника. Висновки напрошуються наступні:

1. Вибравши поліпропілен, ви значно економите кошти, але зобов’язані всіма способами домогтися якісного монтажу. При великій кількості з’єднань можна наробити помилок, які потім доведеться виправляти.
2. Металопластик коштує дорожче – це головний мінус. З технічного боку ніяких проблем у вас не виникатиме.

Наостанок важливе зауваження: пам’ятайте, що «криворукий» майстер здатний зіпсувати будь-який матеріал, навіть найдорожчий та якісний. Приділяйте особливої уваги виконавцям, яких вибираєте для облаштування опалення у вашому будинку. Інакше згодом отримаєте проблему з протіканням, показану на відео: