Який паяльник купити для пайки поліпропіленових труб

Опалення і водопровід з поліпропілену (PP-R) виграє у інших пластикових систем за ціною матеріалів та комплектуючих. Монтаж опалювальної мережі також можна здешевити – виконати ці роботи самостійно. Але для пайки з’єднань треба купити 2 інструменти – паяльник для поліпропіленових труб з набором насадок та спеціальні ножиці. Лишається з’ясувати, який зварювальний апарат краще вибрати для домашнього користування.

Конструкція паяльника для труб ППР

Ручний електричний паяльник (майстри називають його «утюгом») для пластикових труб і фітингів складається з таких деталей:

• корпус з трансформаторним блоком, термостатом і органами управління, оснащений рукояткою;
• спереду корпусу встановлений нагрівальний елемент потужністю 0.5…2 кВт залежно від моделі;
• підставка і кабель електроживлення, що підключається до звичайної розетки 220 вольт.

Довідка. В інструкції з експлуатації виробники вказують, що апарат годиться для з’єднання різних пластикових труб. На практиці електропаяльники використовуються при монтажі систем саме з поліпропілену. Поліетиленові та металопластикові трубопроводи з’єднуються іншими способами.

Пайка деталей поліпропіленових труб робиться за допомогою насадок діаметром 16…63 мм (побутова серія), покритих тефлоновим антипригарним шаром. Зовнішній вигляд і принцип роботи апарата має певну схожість із звичайним утюгом:

1. Користувач вмикає нагрів та налаштовує регулятором потрібну температуру, для поліпропілену вона становить 260 °C.
2. Коли платформа з насадками досягає заданого температурного порога, термостат відмикає нагрівальний елемент.
3. Під час пайки поліпропіленових фітингів і труб дорн паяльника починає охолоджуватися, тому автоматика знову активує нагрів.

Для зварювання деталей з PP-R допускається відхилення від температурної межі 5 градусів (максимум), сам поліпропілен розігрівається до порога плавлення. Перевищення температури веде до зміни структури матеріалу – пластик «тече» і заповнює прохідний перетин труби.

Недостатній прогрів дає неякісне з’єднання, яке втрачає герметичність через 3–12 місяців. Як правильно зварити поліпропіленовий стик, читайте в окремому матеріалі.

Різновиди зварювальних «утюгів»

Ручні паяльники для пластикових труб діляться на типи за такими ознаками:

1. Форма нагрівального елементу, буває стрижнева або пласка. До циліндричної платформи Ø32 мм насадки кріпляться спеціальними хомутами, до пласкої – стягуються крізь отвори.
2. Конструкція термостата – механічна або електронна. Остання точніше підтримує температуру для пайки елементів з PP-R.
3. Кількість насадок, одночасно закріплюваних на дорні – електричному нагрівачі паяльника – від 1 до 4 шт.
4. Призначення. Професійні та аматорські моделі розрізняються за кольором корпусу, конкретне забарвлення обирає сам виробник.

Примітка. Професійні зварювальні апарати, наприклад, Dytron Polys P-4, частіше комплектуються мікропроцесорним регулятором, що підтримує температуру в межах 260 ± 1.5 °C. Інша зручна опція – звуковий сигнал, він сповіщає про закінчення нагріву, момент перестановки і час охолодження стику.

Аматорські моделі паяльників зазвичай оснащуються механічним термостатом з ручним регулюванням. Електроніка та звукове сповіщення – ознака апарата професійного класу (окрім кольору і вартості).

Охарактеризуємо різні форми нагрівальних елементів:

• пряма стрижнева і пласка мечоподібна платформа використовується при пайці поліпропіленових труб Ø16…63 мм і одночасно вміщує 2…4 насадки;
• для розтрубного зварювання магістралей діаметром більше 63 мм застосовується «утюг» зі сферичним дорном, до нього кріпиться 1 пара насадок;
• кутова циліндрична платформа потрібна для роботи у важкодоступних місцях, максимальне число насадок – 2 пари.

Зварювальні апарати рідко продаються «голими». Зазвичай комплект включає 3 «ходових» насадки – під трубу 20, 25 і 32 мм. В розширеному наборі представлені всі типорозміри труб 16…63 мм. Якість і надійність насадок залежить від товщини тефлонового шару. Покриття дешевих елементів швидко стирається, поліпропілен починає прилипати під час нагрівання.

Довідка. Повний комплект паяльного обладнання також включає ножиці для відрізки труб, затискачі-фіксатори, ключі під кріплення насадок, будівельний рівень та навіть рукавички.

Який паяльник вибрати – циліндричний чи плаский

Судячи з відгуків майстрів-монтажників, форма нагрівача не впливає на якість з’єднання труб малих діаметрів. Але інші чинники мають значення:

• якщо порівнювати прилади однієї цінової категорії, паяльник для поліпропілену з пласкою платформою коштуватиме дешевше;
• мечовидним елементом, куди можна поставити 3 пари насадок, зручніше користуватися на столі, ніж для зварювання готових секцій опалення в приміщеннях приватного будинку;
• стрижнева платформа дозволяє кріпити насадку на кінці нагрівача і працювати в умовах обмеженого простору, добираючись у важкодоступні місця;
• колодкову насадку на хомуті простіше замінити під час монтажу.

Порада. Не останню роль грає балансування електроприладу за вагою. Перевірте, наскільки зручно апарат лежить в долоні та підберіть підходящу модель.

Популярні бренди та ціна обладнання

Асортимент паяльників для пайки трубопроводів ППР дуже широкий, тому скласти їх рейтинг непросто. Пропонуємо інший підхід: перелічимо виробників паяльників, які найчастіше згадуються у відгуках на різних форумах:

1. Вища цінова категорія – Rothenberger (Німеччина), Dytron (Чехія), Rekon (Британія, виробляється в Китаї). Ціни коливаються в межах 235…400 у. о.
2. Електропаяльники середньої вартості – CANDAN (Туреччина), Valtec (Італія – ​​Китай), PATRIOT (США – Китай), SUPER-EGO (Іспанія). Ціни – від 55 у. о.
3. Бюджетні апарати дешевше 50 доларів, що випускаються в країнах колишнього СРСР і Китаї. Виробників дуже багато: Forte, Brima, «Калібр», «Енкор», «Ресанта» та інші.

Ціни приладів сильно залежать від комплектації. Набір якісних насадок типорозмірами до 63 мм включно коштує дорожче будь-якого китайського паяльника. Порівняння дешевих апаратів з дорожчими дивіться на відео:

Другий фактор – надійність конструкції апарата. Наприклад, аматорська версія чеського бренду Dytron Polys P-1b вартує близько в 155 у. о., професійна Dytron Polys P-4a коштує вже 215 у. о.

Рекомендації щодо вибору паяльника

Майстрам, які давно працюють з поліпропіленом, наші поради не потрібні – вони знають на власному досвіді, який інструмент вибирати. Інша справа – новачки і домовласники, які бажають один раз зекономити на монтажі і спаяти опалення своїми руками. В такому випадку слід підбирати паяльник за наступними критеріями:

• потужність;
• ціна;
• геометрія нагрівача та кількість встановлюваних насадок;
• зручність штатива (підставки).

Порада перша. Щоб потренуватися у пайці домашньої опалювальної системи з поліпропілену досить купити недорогий китайський апарат. Він спокійно витримає монтажні роботи і послужить згодом, в разі ремонту або переробки. Деякі нюанси експлуатації дешевого інструменту ми розкриємо далі.

Перейдемо до інших рекомендацій:

1. Достатня потужність потрібна приладу, щоб оперативно реагувати і підігрівати платформу при контакті з трубою і фітингом. Паяльнику з однією насадкою досить 600 Вт для зварювання трубопроводів діаметром до 40 мм.
2. Під 3 насадки і труби Ø16…32 мм вибирайте паяльник потужністю до 1.2 кВт, більше не потрібно.
3. Якщо бюджет дозволяє, купуйте зварювальний прилад турецького виробництва, наприклад, CANDAN. Апарат надійний і відносно якісний, перевірений майстрами.
4. Для роботи в незручних умовах краще взяти стрижневу версію апарата.
5. Не економте на насадках – придбайте 2–3 потрібних типорозміри хорошої якості.
6. Простежте, щоб паяльник не бовтався в штативі, це знижує зручність ведення робіт.

Тепер про економію шляхом оренди обладнання. Новачкові брати «утюг» напрокат невигідно – простіше купити дешевий апарат нижчої цінової категорії. Але іноді великі продавці поліпропілену проводять акції – при купівлі певної кількості труб дають паяльник у тимчасове користування безкоштовно.

Якщо ви вирішили вибрати недорогу модель паяльника, треба врахувати один нюанс: такий інструмент часто підводить з температурою нагріву, похибка досягає ±10 градусів. Вихід із ситуації простий: за допомогою контактного термометра чи пірометра підганяєте реальну температуру дослідним шляхом, роблячи заміри і підлаштовуючи апарат ручним регулятором.

Зауваження. Робіть так само, коли працюєте з поліпропіленом невідомого походження. Такий матеріал часто плавиться завчасно або, навпаки, вимагає інтенсивнішого прогрівання.

Бовтання штативу теж цілком вирішуване. Підставка прикручується до столу струбциною, а паяльник фіксується в гнізді саморізом, як це зроблено вище на фото. І останнє: шнур живлення дешевих моделей швидко перекручується біля корпусу, мідні жили переламуються. Треба стежити за дротом чи посилити його ізоляційною стрічкою.

Заключний висновок

Ідеальним варіантом для домашнього майстра лишаються паяльники для поліпропіленових труб від турецьких виробників. Вони добре тримають температуру зварювання та мають достатній запас потужності. Ресурсу апарата вистачить, щоб змонтувати пластикові труби у власній оселі та ще й допомогти десятку сусідів. Головне, правильно виберіть паяльник за потужністю і геометрією дорна.