Як вибрати вентиляційний короб для кухонної витяжки

Зазвичай кухонні витяжні зонти продаються без повітроводів, труби підключення до шахти вентиляції треба купувати окремо. Щоб підібрати вентиляційний короб для витяжки, вам доведеться розглянути декілька варіантів, потім ще придбати необхідну кількість з’єднувачів, фасонних елементів та кріплень. Тобто, потрібно скласти схему монтажу повітряного каналу. Висвітлимо ці питання якомога докладніше.

Огляд повітропроводів для кухонних витяжок

Для під’єднання вихідного патрубка витяжки до отвору вертикальної шахти застосовується 3 різновиди коробів:

• гнучка алюмінієва гофра типу «Алювент»;
• канали з пластика ПВХ круглого і прямокутного перерізу;
• металеві короби різної форми.

Примітка. У системах вентиляції застосовуються повітроводи з різноманітних матеріалів, наприклад, тканинні або тришарові зі звукоізоляцією. Повний огляд вентиляційних труб представлений в окремій статті.

Тепер розберемо окремо кожну групу витяжних коробів для кухні – розглянемо характеристики, плюси і мінуси різних виробів.

Алюмінієві гофровані труби

Конструкція гнучкого каналу така: каркас з м’якої проволоки обтягнутий тонкою алюмінієвою фольгою. Зверху нанесений шар поліестеру для кращої герметизації. Трубопровід транспортується і продається у стиснутому стані, після розпакування він розтягується на потрібну довжину (максимум в 5 разів).

Технічні характеристики повітропроводу:

• товщина стінки – до 100 мікрон, перетин – круглий;
• максимальна робоча температура – 250 °C;
• допустимий радіус вигину дорівнює 0.7D (D – діаметр);
• лінійка діаметрів: 80, 100, 110, 120, 125, 130, 140, 150 мм.

Головний козир алюмінієвих рукавів – прийнятна ціна, 1 метр повітропроводу Ø100 мм у стиснутому вигляді коштує приблизно 100 грн (3.65 у. о.). Завдяки насиченому ряду типорозмірів вентканал легко підібрати під вихідний діаметр отвору витяжки та вентиляційної решітки.

Гофрований короб для витяжки встановлюється швидко і просто. Труба розтягується на необхідну довжину, один кінець надівається на штуцер витяжного агрегату, другий – на решітку. Потім гофра фіксується звичайними хомутами, на цьому монтаж завершується.

Примітка. У разі пошкодження оболонки рукав можна обрізати і витягнути трубу сильніше. З’єднати кінці 2 гофр не вийде, знадобиться жорсткий проміжний патрубок.

Недоліки гнучких каналів:

1. Зовнішній вигляд алюмінієвої гофри не відповідає сучасним вимогам до дизайну інтер’єру. Короб годиться для витяжки на дачі, у літній кухні або квартирі зі звичайним ремонтом. В інших випадках трубу треба ховати за декоративний кожух чи обшивку з гіпсокартону.
2. Хвиляста структура стінок створює підвищений опір повітряному потокові. Ефективність роботи вентилятора знижується.
3. З тієї ж причини всередині каналу затримується більше жирових відкладень. Очистити гофру нереально, простіше замінити.
4. Алюмінієва фольга легко пошкоджується будь-яким гострим предметом.

Останній негативний момент: при роботі витяжки гофротруба сильно шумить. Причина – вібрація тонких гнучких стінок і підвищений опір повітряному струменю, створений хвилястим профілем.

Вентиляційні короби з пластика

Для виготовлення повітропроводів застосовується полівінілхлорид (ПВХ) білого кольору. Трубопровід не згинається, тому секції вентиляційної мережі з’єднуються між собою фасонними елементами – муфтами, ніпелями, колінами, трійниками і різними перехідниками. Характеристики пластикових коробів:

• максимальна температура середовища, що транспортується каналом – 200 градусів;
• форма перетину – кругла, прямокутна (пласка);
• підходящі для витяжок діаметри круглих каналів – 100, 125, 150 мм;
• «ходові» розміри пласких коробів – 55х110, 60х112, 60х204, 90х220 мм;
• довжина стандартної секції – від 35 см до 2 м.

Довідка. Тут вказані розміри труб побутової серії. За окрему плату можна замовити виготовлення нестандартних виробів, наприклад, венткороб Ø180 мм або канал квадратної форми 100 х 100 мм. Враховуючи, що для підключення витяжки знадобиться всього 1–3 метри повітропроводу, простіше обійтися існуючими розмірами.

Пластикові повітропроводи з’єднуються з фітингами двома способами:

1. Кругла секція надягається зовні на відповідну частину монтажного елемента – відведення, трійника або ніпеля.
2. Прямокутні труби, навпаки, вставляються усередину фітингів. Для стикування прямих ділянок використовуються муфти.

В обох випадках стик ретельно герметизується силіконовим гелем. Форму перетину вентканалу можна змінити у будь-якій точці, достатньо встановити прямий або кутовий перехідник або застосувати трійник з різними відведеннями.

Ціна пластика помітно вища за гофру аналогічного діаметру. Метр труби Ø100 мм коштуватиме приблизно 91 грн (3.3 у. о.), прямокутний короб еквівалентного перерізу 110 х 55 мм – 86 грн (3.16 у. о.). Сюди ще треба додати вартість фасонних деталей, задіяних у схемі.

Інші мінуси пластикових коробів:

• гамма кольорів обмежується світлими відтінками, чорні труби знайти нереально;
• відповідно, на повітропроводі добре видно пил та інші забруднювачі;
• пластмаса боїться перегріву понад 200 °C і здатна горіти самостійно;
• з роками полівінілхлорид жовтіє і втрачає зовнішній вигляд;
• стінки пласких коробів прогинаються на стиках, утворюється щілина шириною 1–4 мм, зображена на фото.

Підказка. Для якісного з’єднання пласких каналів можна використовувати короткі саморізи, що і робить майстер на відео (дивимося нижче). Кріплення щільно стягує стінки короба і фітинга.

Зазначимо плюси вентиляційних систем з пластика:

• задовільний зовнішній вигляд;
• низький опір потоку повітря завдяки гладким стінкам;
• стійкість до механічних і хімічних впливів;
• невисокий рівень шуму під час експлуатації витяжки;
• довговічність, невелика вага конструкції.

Металеві канали

Для відводу забрудненого повітря від витяжки до шахти природної вентиляції застосовується 4 види металевих трубопроводів:

• з оцинкованої сталі;
• з фарбованого металу;
• з нержавіючої сталі;
• з міді.

Перетин повітропроводів – круглий, прямокутний, квадратний, овальний. Вибір розмірів дуже широкий, спосіб з’єднання – через фасонні деталі (як і пластикові канали).

Основна перевага сталевих повітропроводів – естетичність. Показаний на фото короб для витяжки з нержавійки або міді впишеться у будь-який інтер’єр кухні. Виняток – оцинковані вентканали, їх зовнішнє покриття швидко мутніє (антикорозійні властивості не втрачаються).

Інші переваги металевих коробів:

• міцність, тривалий термін служби;
• низький рівень шуму;
• задовільна шорсткість стінок, невисокий аеродинамічний опір;
• метал легко витримує нагрівання до 500 °С, не горить;
• полімерне або цинкове покриття захищає поверхні від корозії.

Головний недолік металевих повітропроводів очевидний – висока ціна. Метр оцинкованого каналу Ø100 вартує мінімум 74 грн (2.72 у. о.), та його відкрито не прокладеш. Аналогічний нержавіючий короб коштуватиме утричі дорожче, а ще знадобляться фасонні деталі та з’єднувачі.

Компромісний варіант – вироби з тонколистового металу з кольоровим полімерним покриттям (поліестер). Такий повітропровід значно дешевший за нержавіючу сталь чи мідь.

За вагою вентиляційні залізні короби програють пластику, але не критично. Товщина металу повітропроводу становить 0.5–0.6 мм, пластмаси – до 2 мм, тому різниця малопомітна.

Рекомендації по вибору короба

Значущим критерієм вибору для домовласників лишається ціна, естетичність і експлуатаційні характеристики вентканалів відходять на другий план. За вартістю однозначно перемагає гнучка гофра, вона значно дешевша інших варіантів, та й фітинги не потрібні.

Запропонуємо свої рекомендації, як вибирати вентиляційний короб для витяжки:

1. Для відкритої прокладки годиться 2 види каналів – пластикові та металеві. Перші дешевші, але виглядають гірше, їх краще ховати над шафами або за декоративним облицюванням.

   

2. Для прихованої прокладки можна обирати будь-який повітропровід: гофру, ПВХ, оцинковку. Якщо вас не турбує рівень шуму, ставте дешевий алюмінієвий рукав.
3. У дачному будиночку, літній кухні чи веранді з плитою підключайте витяжку гофротрубою. Пластик в таких приміщеннях швидко забруднюється, жовтизну вивести досить важко.
4. Якщо у квартирі зроблений дорогий ремонт, економити і спотворювати інтер’єр не варто. Підбирайте сталевий короб, фітинги та решітку під колір витяжки. До нікельованої поверхні добре підійде нержавійка, золотистої – мідь.

Порада. Є один спосіб видалення жовтизни з білого пластику. Спробуйте відтерти плями розчинником марки 647 або ацетоном, ці хімікати розкладають верхній шар пластмаси. Застарілі забруднення, які глибоко в’їлися, прибрати не вдасться.

Правильне підключення витяжки

Щоб закупити потрібну кількість труб і сполучних деталей, складіть схему з’єднання витяжного отвору агрегата з вентиляційною шахтою. Дотримуйтесь простих правил:

1. В ідеалі загальна протяжність коробів не має перевищувати 2 м: 1 метр у висоту + 1 м по горизонталі до приймального отвору. При більшій довжині продуктивність витяжки знизиться (хоча користувач не помітить різниці, оскільки немає з чим порівнювати).
2. Оптимальне число поворотів на 90° – два. Чим більше колін, тим слабкіше «тягне» вентилятор через підвищення опору повітропроводів.
3. Продумайте трасу прокладки таким чином, щоб повітропровід не перетинався з газовою трубою, що йде до плити. Якщо перетину не уникнути, обійдіть стояк, використовуючи відводи 45°, а не прямі кути.

   

4. По можливості використовуйте круглі канали, з точки зору аеродинаміки їх пропускна здатність вища. Реальний плюс: на округлій поверхні збирається менше пилу, ніж на пласкій.
5. Для розрахунку діаметра або розмірів квадратного короба не потрібні ніякі складні формули. Орієнтуйтеся на площу перетину вихідного отвору витяжки – повітропровід має бути таким самим (чи більшим).
6. Якщо загальна довжина вентканалу не перевищує 2 м, площу перетину можна зменшити на 15% без помітного погіршення продуктивності агрегата. Але врахуйте: побутовий прилад буде шуміти сильніше.

При довжині каналів більше 2 м зменшувати розмір труби не можна – потужність витяжки істотно зменшиться, а споживання електроенергії підвищиться. І взагалі, якщо плита розташована далеко від вентиляції, треба ставити рециркуляційну острівну витяжку без всіляких каналів.

Оскільки на більшості кухонь передбачена 1 вентиляційна шахта, при підключенні зонта треба залишити отвір для роботи природної вентиляції. Тобто, канал приєднується до спеціального фланця з решіткою, як зроблено на фото.

Довідка. Якщо короб повністю закриє витяжний отвір, то природний повітрообмін всередині будинку припиниться. Тяга шахти не подолає опір жирового фільтра витяжки та крильчатки вентилятора, яка стоїть на шляху повітряного потоку.

Другий спосіб забезпечити вентиляцію при непрацюючій витяжці – встановити замість решітки трійник зі зворотним клапаном. При ввімкненні вентилятора його заслінка закриється, після зупинки знову відкриється. Недолік: клапан під стелею некрасиво виглядає плюс збирає пил.

Перехід з круглого перетину на квадратний (і навпаки) цілком допускається. Одна умова: площа перерізу повітроводу не має зменшуватися (збільшувати можна). Для зміни форми каналу використовуйте відповідні фітинги, описані нижче.

На закінчення про фасонні деталі

При монтажу секцій пластикових і сталевих коробів використовуються різноманітні з’єднувачі. Перерахуємо ці елементи і вкажемо їх призначення:

• з’єднувачі прямих ділянок, для круглих повітропроводів – ніпелі, пласких – муфти;
• коліно – поворот на 90 і 45° каналом будь-якого перетину;
• коліно перехідне для кутового стикування круглої і прямокутної труби;
• редуктори – різні прямі перехідники (на більший/менший діаметр, з кола на прямокутник, розташування отворів симетричне/асиметричне);
• трійники – приєднання відгалужень.

Вказаного набору деталей цілком достатньо для прокладання короба від витяжки до вхідного вентиляційного отвору. Сам повітропровід кріпиться до стіни тримачами відповідного розміру або укладається поверх кухонних шаф. Кожен стик обов’язково ущільнюється силіконовим герметиком.