Яку теплу підлогу вибрати – водяну чи електричну

Підлогу можна підігрівати 2 способами – прокласти в стяжці труби з теплоносієм або використати електронагрівальні системи – кабельні, плівкові, стрижневі. Домовласникові треба підібрати варіант підлогового опалення відповідно до умов експлуатації:

• тип фінішного покриття;
• призначення опалюваних кімнат;
• вид житла – приватний будинок, квартира;
• застосовувані енергоносії;
• інші фактори.

Наше завдання – розібратися і підказати, як вибрати теплу підлогу під плитку, ламінат чи лінолеум. Звісно, з урахуванням перелічених моментів.

Детальніше про види підлогового обігріву

Щоб зробити правильний вибір теплої підлоги (скорочено – ТП), бажано трошки розумітися на будові та принципі роботи кожної системи. Почнемо з конструкції водяної ТП:

1. Всю поверхню підлоги знизу нагрівають труби, по яких рухається теплоносій – підготовлена ​​вода чи антифриз. Максимальна температура на подачі – 55 градусів, у зворотній лінії – 45 °C.
2. Нагрівання теплоносія забезпечує котел на будь-якому паливі (електриці) або тепловий насос.
3. Розподілом води по контурах займається колектор, обладнаний вентилями і витратомірами, рух теплоносія створює циркуляційний насос. Температуру підтримує змішувальний вузол з триходовим чи 2-ходовим клапаном.

   

4. В ідеалі водяна ТП будується так: основа вкривається шаром утеплювача, зверху з певним кроком укладаються труби Ø16–20 мм, які заливаються цементною стяжкою 8…10 см завтовшки.
5. У дерев’яних будинках і приміщеннях з низькими порогами застосовується «сухий» спосіб укладання труб без стяжки – так звана настильна система.

Примітка. Якщо довжина петель водяної підлоги не перевищує 60 м, вузол змішування з насосом і 3-ходовим клапаном монтувати необов’язково. Досить встановити на гребінці ТП термоголовки RTL, що керують витратою теплоносія за температурою зворотної води.

Водяну ТП можна влаштовувати у всіх приміщеннях приватного будинку чи в окремих кімнатах – ванній, вбиральні, санвузлі. Тоді підлоговий контур приєднується до існуючої системи радіаторного опалення без розподільчого колектора.

Є 3 різновиди електричної теплої підлоги:

1. Кабельні нагрівальні секції і мати теж закладаються під стяжку, але її висота менша – 3…6 см (від верху кабелю). Нагрівом керує кімнатний терморегулятор, він орієнтується за показаннями температурного датчика, встановленого у підлозі.
2. Стрижневі системи мають аналогічну будову. Тільки замість кабелю нагрівальними елементами виступають карбонові стрижні, з’єднані за паралельною схемою. Якщо 1 стрижень перегорить, решта продовжить працювати, хоча в місці дефекту з’явиться холодна зона.
3. Плівкові інфрачервоні підлоги закладаються прямо під покриття – лінолеум, ламінат, кахель. Заливка стяжки не робиться.

Резистивні кабелі прогріваються до 65 °C (максимум), температура поверхні – до 30 градусів. Випускається 2 типи секцій – одножильні та двожильні. В першому випадку нагрівальний дріт підключається до мережі двома кінцями, у другому – одним, на іншому стоїть кінцева муфта. Мати відрізняються від секцій товщиною кабелю і фіксованим кроком укладання, оскільки дріт закріплений на сітці.

Тонка карбонова термоплівка нагріває підлогове покриття до 30 °C інфрачервоним випромінюванням – так стверджують виробники. Питома теплова потужність плівкового ТП складає 100…200 Вт/м². Якщо ви бажаєте отримати більше інформації про електричну теплу підлогу, рекомендуємо прочитати наш окремий огляд + інструкцію з монтажу.

Яка теплу підлогу обирати – електричну чи водяну

Якщо розглядати питання в цілому, то водяна тепла підлога однозначно краща за електричну. Обґрунтуємо:

1. ТП з теплоносієм може виступати основним опаленням оселі. Електричний підігрів застосовується на малій площі чи в санвузлах, причина – вартість електроенергії.
2. Теплоносій гріється різними джерелами тепла – котлом, тепловим насосом, сонячним колектором. Тобто, можна обрати найвигідніший вид палива. Якщо ціни енергоносіїв кардинально зміняться, ставимо 2–3 теплогенератори і топимо далі.
3. Правильно змонтована водяна ТП спокійно прослужить 40–50 років. Виробники електронагрівальних систем декларують термін служби 15 років.
4. Тепловіддача контурів підлогового обігріву не обмежується лімітом електричної потужності, виділеним на приватний будинок.
5. Заливати стяжку необов’язково. В перекриттях дерев’яних будинків застосовується настильна система, де труби укладаються «сухим» способом – у канавки металевих пластин-розподілювачів тепла.

   

6. Якщо з різних причин нагрівальний контур опиниться під стаціонарними меблями, нічого страшного не трапиться. Кабельна секція і карбонова плівка перегорить внаслідок перегріву.
7. Закон фізики: будь-який провідник створює навколо себе електромагнітне поле, нагрівальні кабелі не виняток. Негативний вплив цих полів на здоров’я людини невеликий, однак він існує та діє безперервно.
8. Водяний підігрів підлоги годиться для більшості покриттів – кахельної плитки, ковроліну, ламінату, лінолеуму. З паркетом чи дерев’яним настилом трохи складніше, температуру теплоносія доведеться підняти до 45…55 °C, аби домогтися +26 градусів на поверхні.

Довідка. Іноді висоти існуючих дверних порогів замало для укладання водяних петель, наприклад, під час реконструкції опалення в обжитих приміщеннях. Тоді стара стяжка демонтується, основа застилається шаром мультіфольги, потім прокладаються труби і робиться новий моноліт до 6 см завтовшки.

Значний недолік водяної ТП – висока вартість матеріалів і монтажу. Кабельні секції (мати), що укладаються під стяжку, коштуватимуть менше, оскільки їм не потрібен розподільний колектор зі змішувальним вузлом. Ціна інфрачервоної плівки ще нижча.

Решта мінусів:

• інертність – цементна стяжка довго прогрівається/охолоджується, для ефективного регулювання температури повітря теплу підлогу треба доповнювати конвекторами чи радіаторами, які швидко реагують на зміни мікроклімату;
• водяні контури не можна влаштовувати над житловими приміщеннями, значить, цей варіант не підійде для квартири, розташованої в багатоповерховому будинку;
• складний запуск і налаштування – треба правильно заповнити петлі водою, вигнати повітря, відрегулювати витрати теплоносія на гребінці.

За складністю монтажу водяна ТП прирівнюється до кабельної і стержневої, укласти карбонову плівку прямо під ламінат значно простіше і дешевше. Яку теплу підлогу краще вибирати під плитку та інші фінішні покриття, розповість відомий експерт Олексій Зємсков у своєму відео:

Електрична ТП – плівкова чи кабельна?

Відразу зауважимо, що найбільш економічного варіанта серед електричних ТП не існує – будь-які нагрівальні системи споживають енергію однаково (в рівних умовах). Під час вибору враховуємо інші критерії: вартість, тип покриття, призначення кімнати та інші. Наші рекомендації:

1. Краща тепла підлога під плитку – це кабельні мати, на другому місці нагрівальний кабель в стяжці. В матах застосований тонший дріт, поверх відразу укладається кахель на шар будівельного клею 2…3 см. Термоплівку використовувати не варто.
2. Для монтажу електричної підлоги на етапі будівництва чи капремонту однозначно вибирайте кабель, бажано – саморегульований. Варіант підходить для усіх видів покриттів і приміщень, у тому числі ванних кімнат, санвузлів, кухонь.
3. Якщо ви не хочете розбивати існуючу стяжку, беріть нагрівальну полімерну плівку та закладайте її під лінолеум або ламінат. Тепловіддачу підбирайте за типом підлогового покриття (від 130 до 230 Вт/м²).
4. У приміщеннях з підвищеною вологістю – ванних, туалетах – плівкову ТП застосовувати не рекомендується. Контакти в підлозі захищені лише бітумними накладками, які з часом можуть втратити ізолюючу здатність, не виключене ураження струмом.

   

5. Плівкова тепла підлога доречна в будь-яких сухих кімнатах з низькими порогами, які не дозволяють влаштувати повноцінний «пиріг» – утеплювач + цементна стяжка.
6. Якщо ТП планується використовувати як основне опалення, однозначно заливайте бетонний моноліт з кабелем. Плівка з великою тепловіддачею нагріватиметься до високої температури, можливе псування покриття.

Довідка. Діаметри нагрівальних провідників порівняємо на прикладі продукції відомої фірми Devi. Розмір резистивного кабелю під стяжку – близько Ø5 мм, дроту на маті – до 3.5 мм.

Щодо нагрівальних кабелів нерідко виникає питання, який краще вибирати – одножильний чи двожильний. Відповідаємо: за ефективністю і вартістю особливої ​​різниці немає. Відмінність полягає в способі підключення: одножильна секція приєднується до електромережі 2 кінцями, двожильна – одним кінцем (на другому встановлена кінцева ​​муфта).

Деякі види кабелів можна класти не тільки під плитку, але й монтувати «сухим» способом під паркетну дошку, ламінат та інші підлогові матеріали.

Загальні рекомендації щодо вибору

Для початку пропонуємо порівняти вартість монтажу теплої підлоги без урахування матеріалів та комплектуючих:

• водяна ТП – 25 у. о. за метр квадратний площі;
• кабельна – 25 у. о./м²;
• плівкова – 12 у. о./м².

Примітка. Ціна вказана за станом на жовтень 2019 р і не включає роботи з влаштування стяжки, укладання ламінату, встановлення терморегуляторів/датчиків температури.

Для підлоги з водяним підігрівом знадобиться більше дорогих комплектуючих – колектор з клапанами і витратомірами, насос, змішувальний клапан. Іноді вдається заощадити, якщо замість вузла підмішування встановити термоголовки RTL, а гребінку скласти з фітингів або спаяти з поліпропілену.

Нагрівальні елементи електричної ТП дорожчі за труби, зате немає колектора і циркуляційного насоса. Температуру підтримує кімнатний терморегулятор – відносно недорогий аксесуар. Істотну економію коштів дасть самостійний монтаж, але він вимагає деякого досвіду.

Тепер підкажемо, як вибрати теплу підлогу під плитку чи інше підлогове покриття житлових кімнат:

1. У вбиральнях застосовується 2 варіанти: електричний кабель і водяні контури. В другому випадку колектор не потрібен, трубні петлі підключаються до діючої системи опалення, як показано вище на схемі.
2. Для основного опалення заміського будинку краще зробити водяну ТП у всіх приміщеннях. Це більш гнучка система в плані використовуваних енергоносіїв. Для кабельної підлоги потрібен ліміт потужності та 2-тарифний електролічильник.
3. У квартирах, розташованих вище 1 поверху, монтується інфрачервона плівка або кабельні секції, альтернативи не існує.
4. Якщо треба облаштувати теплу підлогу без грандіозного ремонту і нової стяжки, застосовуйте плівку. Тільки не кладіть її під меблі (перегріватиметься) і плитку у ванній (може трапитися пробій від вологи).
5. В дерев’яні перекриття можна закладати будь-який вид ТП, окрім стрижневої та матів. Тут важливо правильно підібрати потужність нагріву.

Зауваження. Ми свідомо не згадували про теплу стрижневу підлогу, оскільки на даний час вона явно недопрацьована виробниками. Відгуки користувачів на форумах не надто втішні – вуглецеві стрижні перегоряють у стяжці, відремонтувати їх нереально.

Наостанок висловимося про так звану рідинну теплу підлогу типу X-pipe. Це гібридна електроводяна ТП, що працює від електрики, яка гріє незамерзаючу рідину в підлогових контурах. Наша думка: цей тип обігріву занадто складний і дорогий. Пропонуємо переглянути відео по темі:

Заключний висновок

Перш ніж остаточно вибрати теплу підлогу певного типу, не завадить поспілкуватися з досвідченим майстром-сантехніком. Читання відгуків в інтернеті не сильно допоможе, адже для порівняння треба поексплуатувати різні теплі підлоги – водяні та електричні. Більшість домовласників не має такої можливості, а от фахівці напевно стикалися з різними ТП.