Як самотужки зробити котел на відпрацьованому маслі

Порівняно з піччю опалювальний котел ефективніший і зручніший в експлуатації, адже через радіаторну мережу він обігріватиме весь будинок, а не 2–3 кімнати. Другий позитивний момент: теплогенератор на рідкому паливі розміщується в окремому приміщенні разом з усіма неприємними запахами, які супроводжують цей вид опалення. Пропонуємо розглянути покроково, як зробити котел на відпрацьованому маслі своїми руками з газового балона чи сталевої труби.

Конструкція і креслення опалювача

Майстри, які займаються виготовленням котлів на відпрацьованому маслі, застосовують на практиці 3 способи спалювання старої оливи:

• поверхневе горіння з піролізним допалюванням у перфорованій трубі та вторинній камері;
• використання пальників Бабінгтона та інших саморобних горілок;
• спалювання в полум’яній чаші, подача рідкого мастила організована крапельним методом, повітря нагнітається примусово.

Перший варіант реалізований у добре відомій гаражній грубці, що складається з 2 камер, з’єднаних вертикальною перфорованою трубою. Другий метод – це виготовлення спеціального пальника Бабінгтона, що вбудовується в корпус сталевого ТТ-котла чи дров’яної буржуйки.

Ми пропонуємо зупинитися на третьому варіанті – печі-крапельниці, та переробити її на двоходовий водогрійний котел. Нижче на кресленні зображена ​​базова версія цієї грубки, виготовлена з труби Ø219 мм. Чому краще обирати крапельний принцип роботи опалювального агрегата:

1. Конструкція масляного пальника досить складна. Для виготовлення потрібен чималий досвід і фінансові витрати (наприклад, для «Бабінгтона» доведеться купити компресор).
2. Опалювачі поверхневого горіння пожежонебезпечні, вони стріляють полум’ям на всі боки, якщо відпрацьоване масло містить воду. Оснастити цю пічку водяною сорочкою – завдання непросте.
3. Витрата палива при поверхневому спалюванні непомірно велика – до 2 літрів оливи на 1 годину.
4. За відгуками на форумах, крапельниці є досить безпечними, вони здатні працювати без автоматики. Щоправда, господареві доведеться витратити деякий час, щоб пристосуватися до ручного управління котлом. Агрегат відносно простий у виготовленні.

Примітка. Як самостійно зробити крапельну піч на відпрацьованому маслі, ми докладно розглянули в окремій покроковій інструкції. Якщо вас цікавлять інші різновиди саморобних обігрівачів на рідкому паливі, пройдіть на авторитетний тематичний форум termoportal.ru.

Схема рідкопаливного котла

Представлену на кресленні схему крапельниці треба дещо переробити, оскільки разом з жаротрубним теплообмінником конструкція не поміститься у газовий балон, доведеться шукати велику трубу діаметром 400 мм. Габарити теплогенератора можна зменшити без втрати потужності (15–20 кВт) наступним чином:

• допалювач змайструвати з труби DN40, змінивши кількість і діаметр отворів (вказаний на кресленні);
• для камери згоряння візьміть трубу DN150;
• водяну сорочку зваріть з 2 газових балонів, які вміщують 50 л пропану;
• теплообмінник – мінімум 8 жарових труб Ø32 мм;
• розмір чаші підганяється за діаметром камери згоряння (DN150);
• висота від торця допалювача до дна чаші – 6.5—7 см.

Як влаштований двоходовий котел, який діє на відпрацьованому маслі, показано на кресленні. Відмінність від простої крапельниці полягає в будові жаротрубного теплообмінника, розміщеного між стінками камери згоряння та зовнішньою обшивкою. Відповідно, патрубок димоходу перемістився донизу корпусу.

Довідка. Котел називається двоходовим, оскільки продукти горіння роблять 2 оберти по трубах і двічі змінюють напрямок руху, перш ніж піти в димохід. Також існують триходові версії з верхнім димохідним патрубком.

Принцип роботи саморобного агрегата

Цей розділ призначений для новачків, котрим раніше не доводилося займатися обладнанням на рідкому паливі – відпрацьованому маслі чи солярці. Представлений на кресленні котел працює за наступною схемою:

1. По трубці, що проходить крізь допалювач, тече відпрацьоване автомобільне масло. Спосіб подачі – самопливом або за допомогою окремого насоса.
2. Повітря в зону горіння нагнітається електричним вентилятором.
3. Краплі оливи падають на дно розпеченої чаші, випаровуються та відразу спалахують. Спалювання масляних парів відбувається навпроти отворів, просвердлених у центральній трубі.

   

4. Виділене полум’ям тепло напряму передається водяній сорочці котла. Гарячі димові гази, що витісняються повітрям від вентилятора, проходять крізь жарові труби, віддають частину теплоти і вилітають в димохід.

Залежно від якості палива і режиму роботи чистка теплогенератора робиться 1 раз на 3–7 діб. Основна маса сажі накопичується в чаші, яка легко виймається через спеціальний бічний лючок. Як функціонує крапельний котел на відпрацьованому маслі, розповість один з майстрів в наступному відео:

Виготовляємо теплогенератор з балона

Насамперед підготуйте до зварювання газові балони – видаліть сферичні частини (не забудьте наповнити водою!) та відріжте один резервуар за розміром, щоб разом вони склали корпус потрібної висоти (1 м).

Приготуйте інші матеріали, враховуючи наступні рекомендації:

• камеру згоряння і полум’яну чашу краще зробити з нержавіючої сталі 1.5–3 мм завтовшки (наприклад, марки 12X18H12T);
• якщо нержавійку відшукати не вдалося, використовуйте чорну сталь марки Ст3 – Ст20 від 4 мм завтовшки;
• трубку подачі відпрацьованого масла теж підберіть нержавіючу;
• товщина стінок жарових труб – щонайменше 3.5 мм;
• для герметизації верхньої кришки підберіть сталеву штабу 40 х 4 мм (ободок) і азбестовий шнур;
• підготуйте листовий метал 3 мм для виготовлення ревізійного люка;
• на теплообмінник беріть труби з товщиною стінки мінімум 4 мм.

Порада. В якості нагнітача повітря майстри зазвичай застосовують «равлик» салонного обігрівача ВАЗ 2108. Можна узяти будь-який подібний вентилятор – все одно його продуктивність доведеться регулювати з метою збільшення чи зменшення потужності котла.

Процес виготовлення двоходового котла на відпрацьованому мастилі виглядає так:

1. Поріжте жарові труби Ø32 мм за розміром і зваріть теплообмінник, використовуючи один балон як зовнішній кожух, а трубу Ø150 мм – як камеру згоряння.
2. Прилаштуйте до теплообмінника підвідні патрубки системи водяного опалення.
3. В другому балоні виріжте отвори під ревізійний люк і димохідний патрубок. Приваріть штуцер Ø114 мм та зробіть горловину з кришкою з листової сталі.
4. Зваріть обидва резервуари в один корпус. Зверху змайструйте обечайку із залізної смуги – вона послужить ущільненням кришки. Щілину між кромками заповніть азбестовим шнуром.
5. Виготовте допалювач відповідно до креслення. Просвердліть у напівсферичній кришці (яка була торцем балона) отвори під оглядове віконце і трубу допалювача (по центру).
6. Кришку оснастіть ручками та заслінкою на віконці. Трубу допалювача можна приварити до кришки або прикрутити болтами і ущільнити стик азбестовим шнуром.

З нижнього торця перфорована труба закривається заглушкою, де робиться 4 отвори – один посередині, решта 3 – радіально. Крізь центральний отвір виводиться трубка маслопроводу і обварюється. Останній крок – виготовлення полум’яної чаші котла, де горітиме відпрацьоване масло.

Рекомендація. Якщо хочете зробити котел на відпрацьованій оливі з водяним контуром, що забезпечуватиме роботу ГВС, не поспішайте заштовхувати до теплообмінника змійовик. Є простіше рішення: приварити до водяної сорочки ще 2 патрубки та підключити їх до бойлера непрямого нагріву через циркуляційний насос. Інший варіант – встановити на димохід теплообмінник самоварного типу.

Після складання агрегата приваріть до труби-допалювача коліно з фланцем і встановіть вентилятор. Щоб зовнішня металева стінка водяної сорочки не втрачала тепло дарма і не обігрівала приміщення котельні, ізолюйте корпус негорючим базальтовим волокном. Найпростіший спосіб – примотати утеплювач шпагатом, а потім обернути тонколистовим фарбованим металом.

Наочно процес виготовлення рідкопаливного котла продемонстрований в наступному відео:

Поради з монтажу котла

Встановлення котла на відпрацьованому маслі мало відрізняється від монтажу інших опалювачів. Є 2 переваги: завдяки вентилятору рідке паливо горить майже бездимно, а димохід необов’язково задирати на 6–7 метрів. Досить вивести оголовок труби із зони вітрового підпору покрівлі та підняти на висоту 4 м.

Щодо монтажу дамо такі рекомендації:

1. Сам котел і незахищені ізоляцією сталеві димоходи розташовуються на відстані 0.5 м від горючих стін та інших елементів дерев’яного будинку. Мінімальний відступ від негорючих конструкцій – 100 мм.
2. Прохід крізь зовнішню стіну і вся зовнішня ділянка димаря складається з утеплених сендвіч-труб, інакше отримаєте багато конденсату та сажі. Детальніше технологія облаштування димоходу описується в окремій статті.
3. Обов’язково встановіть на подавальній лінії опалення групу безпеки.
4. Організуйте у топковій добру витяжку для видалення запахів. Забір повітря на горіння можна передбачити з вулиці.
5. Оснастіть нагнітач регулятором обертів, а маслопровід – вентилем. Це дозволить керувати потужністю котла вручну. Не плутайте регулювальний вентиль з шаровим краном, запірна арматура ставиться на трубопроводи в будь-якому випадку.
6. Зробіть примітивну автоматику аварійної зупинки – встановіть на подачі термостат, що відключатиме вентилятор і масляний насос в разі перегріву теплоносія.

Якщо відпрацьована олива подається самопливом, то заради безпеки бажано поставити на паливну магістраль електричний клапан. Один нюанс: після аварійного відімкнення котел самостійно не запуститься, доведеться розпалювати масло вручну або майструвати систему автоматичного розпалу.

Роботу котла дуже бажано підстрахувати на випадок відключення світла. Автомобільний вентилятор, розрахований на напругу 12 вольт, можна живити від звичайного акумулятора, решту обладнання – насоси, термостати – від блока безперебійного живлення.

Подачу відпрацьованого масла в камеру згоряння котла найпростіше організувати самопливом – з підвішеної до стіни ємності. Але за такою системою треба постійно стежити. Другий недолік: по мірі спорожнення бака тиск рідини знижується, інтервал між краплями збільшується, інтенсивність горіння падає.

Звідси рекомендація: після первинного випробування котла на відпрацьованому маслі придбайте насос від мотоцикла «Урал» (чи подібний) і встановіть в бочку з паливом. Як це здійснити, дивіться в останньому відеосюжеті.