Як встановити і підключити твердопаливний котел

Как установить котел на дровах

Побутові котли на дровах чи вугіллі помітно важчі та більші, ніж газові теплогенератори. Але монтаж твердопаливного котла не потребує якихось дозволів, досить витримати елементарні правила і забезпечити зручне обслуговування агрегата – завантаження й чистку. Отож, наша задача – пояснити, як встановити ТП-котел своїми руками та підключити його до опалювальної системи приватного будинку.

Встановлюємо дров’яний котел правильно

Порядок робіт зі встановлення твердопаливного котла є однаковим для будь-яких теплогенераторів – звичайних (прямого спалювання), пелетних та піролізних. Маємо пройти наступні етапи:

  1. Обрати місце розташування опалювача. Таке приміщення може бути всередині чи поза межами будинку.
  2. Приготувати цю кімнату до монтажу ТП-котла.
  3. Влаштувати припливно-витяжну вентиляцію, краще – з природним спонуканням.
  4. Встановити теплогенератор, змонтувати димохід.
  5. Підключити твердопаливний котел до опалення, запустити і перевірити його працездатність.
Твердопаливна котельня в приватному будинку
Варіант компонування габаритного опалювального обладнання в котельні

Примітка. Дров’яні опалювачі, обладнані автоматикою, працюють від електромережі. Тож до котельні треба провести окрему кабельну лінію, якщо раніше її не було.

Етапи 1–3 потрібно виконати після придбання ТП-котла, щоб добре уявляти його розміри і розташування приєднувальних патрубків. Не можна нехтувати вентиляцією, щоб не отримати проблем з пилом та задимленням, а то й нестачею повітря на горіння. Далі розглядатимемо кожен етап детальніше.

Щоб правильно підібрати вугільний чи дров’яний теплогенератор, треба знати теплові втрати будинку у кіловатах. Розрахуйте їх самостійно, ознайомившись з нашою інструкцією.

Обираємо приміщення для ТП-котла

На цей момент встановлення твердопаливних котлів у приватних будинках не обмежене строгими правилами. Тобто, будівельні норми України не містять чітких вимог до монтажу такого обладнання. Отже, вся відповідальність за безпечну експлуатацію лягає на домовласника.

Розміщення ТП-котла в котельній приватного будинку
Приклад встановлення піролізного опалювача з урахуванням проходу до розширювального баку та димовідводу

Довідка. В Україні діє ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні», але його вимоги мають суто рекомендаційний характер, тому необов’язкові до виконання.

З існуючих нормативів та практичного досвіду наших майстрів можна дати такі рекомендації щодо розміщення водогрійних котлів на твердому паливі:

  1. Топкову з ТП-котлом можна облаштувати всередині будинку. Та враховуючи наявність пилу і димових викидів, для агрегата треба виділити окреме приміщення. Добре, коли з нього є прямий вихід на подвір’я.
  2. Де взагалі дозволяється встановлювати котел на дровах та вугіллі: нежитлові кімнати будь-якого поверху, прибудована чи окрема котельня. Також згодиться літня кухня, гараж або підвальне приміщення під будівлею.

    Котельня твердопаливна прибудованого типу
    Популярне рішення – прибудувати топкову з газобетону до зовнішньої стіни існуючого будинку
  3. Для зручності та простоти прокладання труб димаря ТП-котел варто розмістити якнайближче до зовнішньої стінки. Інакше доведеться монтувати труби з проходом через дах чи класти їх горизонтально, щоб вивести надвір.
  4. Спереду та з боків потрібні технологічні проходи для очищення та обслуговування теплогенератора. Рекомендована ширина: перед котлом – 1 м, з інших сторін – 250…600 мм.

    Технологічні відступи при встановленні ТП-котла
    Якщо котельня має невеликі розміри, досить витримати відстань 60 см хоча б з одного боку опалювача
  5. Якщо не хочете мати проблем з очисткою і загорянням сажі, ніколи не приєднуйте дров’яний котел до димоходу, збудованого з цегли. Підключати агрегат до існуючих стінових вентканалів строго забороняється.
  6. Не забудьте про решту опалювального обладнання – теплоакумулятор, бойлер непрямого нагріву, розширювальний бачок. Ці габаритні установки теж мають поміститися з дотриманням технологічних просвітів.

Порада. Перш ніж купити і поставити опалювач довгого горіння типу Stropuva, виміряйте висоту топкової. Ці котли досить високі, може статися, що агрегат не вдасться навіть занести до приміщення.

Розмір проходу збоку ТП-котла
Якщо технічне приміщення має невелику площу, теплогенератор можна ставити впритул до бічної стінки

Коли у котельні недостатньо місця, можна пожертвувати 1 бічним проходом. Підсуньте ТП-котел до стіни (зазор 100 мм) одним боком, з другого лишиться прохід. Позаду зробіть просвіт щонайменше 25 см. Стіна має бути негорючою, дерев’яну перегородку треба захистити від загоряння листом азбесту, заліза тощо.

Підготовчі роботи

Перш ніж встановлювати твердопаливний котел в обраному приміщенні топкової, виконайте такі роботи:

  • підготуйте основу – облаштуйте фундамент або цементно-піщану стяжку;
  • щоб вивести димар і організувати повітрообмін, зробіть у стінах отвори потрібних розмірів;
  • горючі (дерев’яні) стіни чи перегородки поруч с ТП-котлом обшийте негорючим матеріалом – покрівельним залізом, базальтовим картоном тощо.

Рекомендація. У топковій знадобиться освітлення і хоча б 2 розетки, куди підключиться циркуляційний насос та інше устаткування, наприклад, блок управління котла. Прокладіть до котельні кабельну лінію, захищену автоматичним вимикачем.

Захист дерев'яних стін перед інсталяцією ТП-котла
Горючі будівельні конструкції та обшивку обабіч котла слід захистити від високої температури

Під час відкривання дверцят і підкидання дров з топки можуть вилітати іскри. Отже, горюче підлогове покриття теж потребує захисту. Згодиться звичайна покрівельна сталь, вона має виступати спереду агрегата на 800 мм.

Коли потрібно заливати залізобетонний фундамент:

  1. Твердопаливні котли невеликої потужності масою до 200 кг можна встановлювати на бетонній стяжці.

    Монтаж піролізного котла в будинку
    Чавунний піролізний теплогенератор Atmos потужністю 90 кВт важить 300 кг з гаком, тому встановлюється на плиту з залізобетону
  2. Якщо опалювач важить 200…300 кг, краще зробити бетонну основу завтовшки 100…120 мм з армуванням. Важчі ТП-котли ставляться на повноцінний фундамент.
  3. Для встановлення котла на пелетах теж рекомендується робити фундаментну плиту. Причина – наявність електродвигунів та шнека, що створюють додаткову вібрацію. Виняток – невеликі сталеві опалювачі потужністю до 25 кВт.
Схема залізобетонного фундаменту в розрізі
Схема улаштування фундаменту для котла на твердому паливі

Порада. Існують невеличкі дров’яні агрегати вагою близько 100 кг, які можна ставити прямо на підлогу з дерева. Однак її треба посилити – додайте під дошки 1–2 проміжні лаги з бруса 10 х 5 см чи іншого підходящого.

Окрім теплогенератора, в котельні може розміщуватися буферна ємність чи бойлер на 300 літрів, які теж мають значну вагу. Безглуздо робити 3 окремих фундаменти, краще залийте суцільну промислову підлогу з бетону завтовшки 10…12 см. Для міцності додайте армування з прутів Ø8…14 мм, зв’язавши з них сітку (розмір чарунки – 200 х 200 мм). Під стяжкою облаштуйте основу з дрібного скалля, детальніше процес показаний на відео:

Організовуємо вентиляцію – приплив та витяжку

Повітрообмін у котельні виконує 3 функції:

  • видаляє надвір дим, який потрапляє до приміщення під час завантаження ТП-котла «на ходу»;
  • разом зі свіжим повітрям подає кисень, необхідний для нормального спалювання дров;
  • за рахунок припливу компенсує об’єм повітряної суміші, викинутої назовні витяжкою.

Довідка. Для спалювання 1 кг дров потрібно 4.5…4.7 м³ повітряної суміші. Вугілля потребує більшої кількості повітря – 8…9 м³ на 1 кг (залежить від якості палива та його сорту).

Як зробити у котельні, де має працювати твердопаливний котел, приплив та витяжку:

  1. Отвори для надходження й викиду повітря розташовуйте на протилежних стінах. Витяжка має знаходитися у верхній зоні під стелею, приплив – над підлогою, якнайближче то теплогенератора.
  2. Якщо топкова має сполучення з будинком, то припливну решітку варто встановити у двері. В топку котла надходитиме підігріте повітря (це добре), а з кімнат видалятимуться забруднені повітряні маси.
  3. Витяжний отвір намагайтеся відсунути подалі від опалювача, особливо, обладнаного вентилятором або димососом. Тяга димоходу чи вентилятор може всмоктувати повітря крізь витяжку, перетворивши її на приплив.

    Облаштування витяжки в приміщенні топкової
    На фото показана витяжка, розташована поруч з ТП-котлом. Стрілки вказують напрямок струменя під час ввімкнення вентилятора
  4. Димар також всмоктує повітря, що спалюється разом з дровами у топці та перетворюється на вуглекислий газ. Тож розмір отвору для витяжки має бути меншим, аніж для припливу.

Щоб не поринати у складні розрахунки, розмір витяжного отвору визначайте за спрощеною методикою: візьміть теплопродуктивність твердопаливного котла і помножте на цифру 8. Результатом буде площа робочого перетину вентканалу, виражена у см².

Схема вентиляції котельні з ТП-котлом

Приклад. Потужність теплогенератора складає 25 кВт, тоді площа проєму дорівнюватиме 25 х 8 = 200 см² або 0.02 м². Звідси габарити прямокутного отвору витяжки – 100 х 200 мм. На приплив потрібна більша решітка – 150 х 200 мм.

Відео: варіанти розташування ТП-котла

Встановлення котла і димоходу

Монтаж твердопаливного котла виконується досить просто: встановіть опалювач на відведене місце та відкоригуйте його положення за допомогою будівельного рівня. Щоб вирівняти агрегат, використовуйте підкладки з металу. Суміщувати патрубок димаря зі стіновим отвором не треба, труба повернеться на потрібний кут завдяки колінам.

Важливий момент. Димохід котла потрібно утеплювати, інакше утворюватиметься конденсат. Є 2 рішення: змонтувати його з тришарових сендвіч-труб або використати нержавійку і утеплити її базальтовою ватою, обернувши зовні оцинкованим металом.

Утеплений сендвіч для димаря
Приклад готового димоходу сендвіч (ліворуч) та саморобних труб (праворуч)

Оскільки проходити трубою крізь дах завжди складніше, краще робити пристінний зовнішній димар. Вертикальна ділянка кріпиться до будівлі та піднімається над покрівлею, горизонтальна проходить крізь стіну і підключається до ТП-котла. Під час монтажу слід дотримуватися вимог щодо пожежної безпеки:

  1. Спершу зробіть в стіні наскрізний отвір. Розміри визначаються так: відстань від стінок димового каналу до горючих конструкцій має становити 380 мм. Тобто, під сендвіч Ø100 мм потрібен отвір 100 + 380 х 2 = 860 мм (довжина 1 сторони).Розмір отвору під прохідний вузол
  2. Змонтуйте протипожежну переділку. Краще купити готовий вузол у вигляді сталевого короба і вставити його у отвір.
  3. Виведіть крізь переділку секцію сендвіча, в порожнину обабіч труби щільно укладіть негорюче базальтове волокно.
  4. Закрийте вузол штатною кришкою зовні або виготовте її з оцинковки самостійно.

Примітка. В негорючих стінах, збудованих з бетону, цегли чи піноблока, не треба пробивати великий отвір. Зробіть його за розміром труби + 20 мм на гільзу та ущільнювальний матеріал.

Схема пристінного зовнішнього димоходу
Схема пристінної димохідної труби з карманом для зливу конденсату

Сам димар складаємо з модулів сендвіча, дотримуючись наступних правил:

  • для стикування секцій вертикальної ділянки верхню трубу надіваємо на нижню, тоді опади стікатимуть по зовнішній стінці, а конденсат – по внутрішній;
  • максимальна кількість колін 90° – 3 шт, висота зрізу труби – 5 м (рахуємо від колосників агрегата);
  • знизу труби має стояти ревізія та глуха секція для збору конденсату;
  • ділянка від вертикальної труби до ТП-котла має нахилятися в сторону опалювача;
  • звис даху треба оминути за допомогою 2 поворотів під 30°;

    Схема димоходу, що прокладається через будинок на дах
    Креслення внутрішнього димаря, що перетинає дах будівлі
  • Труба кріпиться до стіни кронштейнами, точка кріплення має знаходитися посеред секції, а не на стику;
  • кінець димаря можна обладнати захисним ковпаком чи спеціальним флюгером, що обертається за вітром.

Правильне встановлення та складання модульного димоходу показане на 2 схемах підключення. Різниця між ними полягає у способі монтажу: зовнішній по стіні та внутрішній через перекриття і дах.

На яку висоту піднімати димову трубу котла
Висота зрізу труби залежить від відстані до гребеня даху

Зауваження. Кінець димової труби не має опинитися у «мертвій» зоні даху, це дуже впливає на силу тяги. Щоб димар працював нормально, піднімайте його залежно від віддаленості до дахового гребеня за схемою.

Схема підключення теплогенератора

Перше правило експлуатації твердопаливного котла: під час горіння у водяну сорочку не має надходити холодний теплоносій. Інакше на стінках камери згоряння з’являтиметься конденсат, який перемішається із золою та згодом перетвориться на міцний наліт.

Довідка. Утворений з сажі наліт є липким, його важко чистити. На додачу цей дьоготь працює як ізолятор і суттєво знижує ефективність дров’яного опалювача.

Сажа у топці ТП-котла

Щоб уникнути утворення конденсату, маємо підключити твердопаливний котел за класичною схемою з 3-ходовим клапаном і байпасною лінією. Триходовий клапан заставляє воду циркулювати котловим контуром, поки вона не прогріється до 50…55 °C. Потім він починає відкривати зворотну магістраль та підмішувати холодний теплоносій з системи.

Як працює схема підключення ТП-котла з триходовим клапаном, детально пояснюється в нашому окремому матеріалі. Там ви знайдете способи приєднання до опалення з використанням теплоакумулятора та іншого котла – електричного або газового.

Типова схема підключення дров'яного теплогенератора до опалення

Порада. Для монтажу опалювача на пелетах краще запросити фахівця. Пелетний пальник – пристрій недешевий, тому потребує правильного підключення. Деякі імпортні горілки мають протипожежну систему, вона приєднана до водопроводу і спрацьовує автоматично.

Поки майстер поратиметься з пелетним пальником, ви змонтуєте труби і крани, підключите розширювальний мембранний бачок. Останній етап – заповнення системи опалення теплоносієм, створення тиску близько 1 Бар та перевірка герметичності. Як монтаж твердопаливного котла робить фахівець, дивіться в останньому відео:

Заключний висновок

Отже, встановлення водогрійного ТП-котла в приватному будинку – процедура відносно проста, її можна виконати своїми руками. Ніяких жорстких вимог немає, дозволи теж не потрібні. Однак треба врахувати багато важливих моментів і не припускатися прикрих помилок. Втім, домовласник завжди має вибір: зробити все самотужки чи запросити майстра для виконання складних і відповідальних робіт.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.