Як самому зробити підключення двоконтурного газового котла

Згідно діючим правилам, ніякі газові установки не можна підключати до газопроводів самовільно. У тому числі домашні опалювальні агрегати, плити, тощо. Але заборона не поширюється на встановлення та підключення газового котла до системи водяного опалення і будинкової електричної мережі. Тож маємо змогу трохи зекономити, встановивши теплогенератор самотужки.

Монтуємо газовий котел правильно

Щодо облаштування газової котельні (чи іншого приміщення) та підключення котла є суворі вимоги нормативних документів. Щоб не наробити помилок і виконати усі правила, рекомендуємо діяти за таким алгоритмом:

1. Щоб отримати дозвіл на підключення до газової магістралі, звертаємося до підприємства – постачальника голубого палива з заявою. Пред’являємо паспорт водогрійної установки, документи на право власності та проект газових мереж всередині будівлі (за наявності)
2. Отримуємо ТУ – технічні умови на під’єднання до газопроводу. В документі перераховані усі вимоги, які потрібно виконати під час встановлення опалювача, інакше дозвіл не узгодять.
3. Замовляємо новий проект внутрішніх і зовнішніх газових мереж або коригування існуючої документації. Цими роботами займається ліцензована організація, готовий проект мають затвердити фахівці газової контори.
4. Після погодження усіх паперів з постачальником до вас приїжджають навчені монтажники, перевіряють правильність облаштування топкової, потім приєднують теплогенератор до газопроводу.

Примітка. Зазвичай проектні і монтажні роботи виконує сама газорозподільча організація. Або ж неподалік є приватна фірма, яка з нею співпрацює.

Отже, щоб не попасти в халепу, не слід встановлювати газовий котел, поки не отримаєте чітке ТУ і консультацію інженерів-проектувальників. Якщо ви допустите порушення, опалювальний агрегат не підключать до мережі.

На даний час існують наступні вимоги до розташування й монтажу газових котлів потужністю до 30 кВт:

• водогрійний апарат можна ставити в нежитлових приміщеннях – на кухні, у цокольній кімнаті, коридорі, підвалі, прибудованій чи окремій котельні;

  

• приміщення має бути щонайменше 2.2 м заввишки, загальний об’єм – від 7.5 м³, якщо йде мова про кухню, то обсяг збільшується до 13.5 м³;
• висота спеціально виділеного приміщення топкової має складати 2.5 м (мінімум);
• вимоги до вентилювання: 3-кратний повітрообмін впродовж 1 години плюс додаткова кількість припливного повітря, що витрачається на горіння (цей показник прописаний в документації котла);
• стіни котельні робляться з негорючих будматеріалів, дерев’яні та інші горючі конструкції поряд з теплогенератором треба захищати від займання;
• потрібні вікна з площею скління 0.03 м² на 1 м³ загального об’єму приміщення, вони мають забезпечувати природне освітлення і вилітати у разі вибуху газової суміші;
• ширина вільного простору перед опалювальною установкою – 1 м, з боку – мінімум 3 см, проходу – 600 мм;
• висота підвішування настінних котлів – 150…180 см;
• максимальна відстань від теплогенератора до вертикальної частини димової труби (або шахти) – 3 м.

Доповнення. В кухні обов’язково передбачається кватирка для провітрювання, приплив організовується через просвіт чи решітку у дверному полотні (площа отвору – 0.025 м²). Якщо потужність агрегата становить 30…60 кВт, то мінімальний об’єм будь-якого приміщення має складати 13.5 м³.

Коли газовий водогрійний котел треба підвісити до дерев’яної стіни, закладаємо під нього:

• лист оцинковки товщиною 0.8–1 мм;
• азбестову плиту завтовшки 3 мм (не можна використовувати всередині будинку через шкідливий пил);
• прокладку з базальтового картону;
• плити з інших вогнетривких матеріалів, наприклад, мінеріту.

Захисна підкладка має виходити за межі котла на 100 мм з боків та 70 см зверху, як зображено на фото.

Відступи від підвісного теплогенератора до меблів і стін беремо з паспорта виробника, приклад такої схеми наведений нижче. Апарат підлогового монтажу ставимо на негорючу основу, дерев’яну підлогу накриваємо листом покрівельної сталі.

Підключення двоконтурних настінних апаратів

Ми одразу пропонуємо розглянути приєднання теплогенератора з контуром нагріву води для господарських потреб (ГВП). Якщо ви зрозумієте, як підключати газовий двоконтурний котел, то й одноконтурний під’єднаєте до опалення без проблем.

На нижній панелі опалювального агрегата розташовані 5 штуцерів, що мають зовнішню трубну різьбу ½ чи ¾ дюйма. Перерахуємо їх призначення в порядку нумерації:

1. Вихід нагрітого теплоносія до системи водяного опалення (подача).
2. Вихідний патрубок ГВП, звідки гаряча вода розходиться до точок водорозбору (сантехнічних приладів).
3. Середній штуцер призначений для підключення газопроводу.

   

4. Вхідний патрубок для приєднання до водопроводу.
5. Штуцер для зворотного охолодженого теплоносія, що надходить від радіаторів опалення.

За рідким виключенням, порядок розміщення патрубків на усіх настінних котлах незмінний. Він обумовлений внутрішньою будовою 2-контурного теплогенератора, про що розповідається на відео:

Примітка. Не можна судити про тип котла за кількістю штуцерів. Західноєвропейські виробники нерідко оснащують свої одноконтурні апарати додатковими виходами для підключення до змійовика накопичувального бойлера. Це питання ми розглянемо в кінці публікації.

Щоб самотужки приєднати підвісний двоконтурний котел до трубопроводів опалення і мережі електроживлення, підготуйте такі комплектуючі:

• шаровий запірний кран з внутрішньою різьбою ½” з американкою – 3 штуки;
• 4 крани з різьбою ¾”;
• 2 грязьовики – сіткові фільтри для очищення мережевої та водопровідної води;
• фільтр аналогічної конструкції, тільки призначений для газу;
• трубні фасонні елементи – трійники, переходи, відводи 90° (за схемою);
• 3-жильний мідний кабель ВВГ з площею перетину 2.5 мм²;
• 1 автоматичний 2-полюсний вимикач на 20 А або 2 однополюсні вимикачі;
• розширювальний мембранний бачок (за необхідності).

Ми перерахували арматуру й матеріали, які знадобляться для підключення двоконтурних атмосферних агрегатів бюджетної комплектації. Дорожчі теплогенератори – це справжні міні-котельні, що мають у складі вбудований розширювальний бак, фільтр газу тощо.

Іноді поряд з опалювачем треба встановлювати додатковий мембранний бачок. Це трапляється у випадку, коли місткість вбудованого у котел бака менша за 10% від загального об’єму теплоносія в системі.

Схема під’єднання агрегата до опалення

Будь-який газовий теплогенератор є досить надійним апаратом, який нечасто виходить з ладу. Тому передбачати його відключення і демонтаж з метою ремонту непотрібно, фатальні поломки – це досить рідкий випадок. Інші несправності, що трапляються протягом терміну експлуатації, усуваються на місці.

Отже, усі відсікаючи крани потрібні насамперед для обслуговування двоконтурного водогрійного агрегата та опалювальної системи. Знімати котел навряд чи знадобиться.

Наведена схема під’єднання 2-контурного настінного теплогенератора зазвичай є у кожній інструкції з експлуатації, її треба дотримуватися під час монтажу. Пояснимо деякі нюанси підключення:

1. Запірні вентилі меншого розміру (½” або DN15) накручуються на патрубки подачі газу, приєднання водопроводу і мережі ГВП.
2. Більші крани (¾” або DN20) прикручуються до штуцерів системи опалення. Щоб її спорожнювати чи наповнювати, варто поставити трійник з вентилем на зворотній лінії.
3. Усі крани накручуються на патрубки котла американками донизу.
4. Сіткові фільтри монтуються на горизонтальних ділянках, пробка з гайкою має бути внизу. В інших положеннях грязьовик складніше чистити.
5. Зливну трубу з краном приєднуйте до зворотної магістралі, виберіть найнижчу точку. Якщо потрібна додаткова розширювальна ємність, підключайте її перед цим відгалуженням (за течією теплоносія).

Рекомендація. Пакуйте різьбу і ставте крани перед кріпленням агрегата до стіни, так зручніше. Рукоятки вентилів можна зняти, щоб не заважали обертанню. Для встановлення газового крана використовуйте спеціальний діелектричний ущільнювач.

Окрім звичайної води у мережі опалення використовується незамерзаюча рідина. Якщо ви хочете запобігти втраті антифризу у випадку ремонту чи демонтажу теплогенератора, встановіть по 2 крани на кожне з’єднання. Представлена схема годиться для підключення котла в будинку з 1…3 поверхами, що опалюється радіаторами і теплою підлогою.

Приєднання опалювача до електричної мережі

До лінії живлення 2-контурного газового котла висувається 3 вимоги:

• достатній перетин дроту (вистачає міді 2.5 мм²);
• захист від перевантаження чи короткого замикання;
• захист людей від удару струмом в разі аварії, наприклад, затоплення.

Щоб дотриматися цих вимог, треба встановити двополюсний автомат і обов’язково провести лінію заземлення. Прокладати окремий дріт від будинкового розподільчого щитка непотрібно, агрегат споживає невеликий струм.

Поради щодо монтажу:

1. Автомат безпеки встановлюйте на висоті щонайменше 1.5 м від підлоги в такому місці, де його не заллє водою з будь-якої труби в разі аварії.
2. Заземлюючу жилу підключаємо до спеціального контакту або корпусу опалювального агрегата, якщо така клема відсутня.
3. Металеві трубопроводи не можуть виступати заземлювачами, ні в якому разі не приєднуйте до них електричний кабель.
4. Дріт живлення захищаємо пластиковою чи металевою гофрою.

Довідка. Трапляється, що імпортний котел з відкритою або закритою камерою згоряння відмовляється працювати, коли вилка вставлена в розетку неправильно. Проблема лікується просто: витягніть вилку і включіть її навпаки.

Якщо у вашому регіоні спостерігаються часті перепади напруги або тривалі відключення світла, котел треба підключати через стабілізатор чи безперебійний блок живлення. Якщо електронна плата перегорить від таких перепадів, фахівці сервісного центру не визнають несправність гарантійним випадком і «здеруть» з вас повну вартість ремонту.

Підключаємо підлоговий котел

Газові апарати підлогового монтажу також діляться на 2 групи – атмосферні енергонезалежні та інші (зазвичай, імпортні), що працюють від електрики. В другому випадку застосовується схема підключення до електромережі, наведена вище.

Двоконтурний енергонезалежний котел нагріває санітарну воду теплообмінником у вигляді змійовика, зануреного у водяну сорочку. Агрегат має лише основні елементи – автоматичний газовий клапан, пальник і теплообмінник, тому для підключення треба докупити:

• розширювальний мембранний бачок, місткість резевуара має становити 10% від об’єму води в опалювальній мережі;
• циркуляційний насос;
• розповітрювач, запобіжний клапан і манометр або групу безпеки в зборі;
• запірна арматура, фільтри.

Примітка. Перераховані елементи знадобляться для закритої системи опалення. Якщо використовується самоплив, ставиться відкритий бак, група безпеки непотрібна, насос – за бажанням. Схема підключення двоконтурного підлогового котла до закритої мережі виглядає так:

Приєднання до гравітаційної системи відрізняється кількома нюансами. Оскільки застосовуються труби Ø32…50 мм, діаметри кранів і грязьовиків теж збільшуються. Магістралі прокладаються з нахилом 5 на метр довжини, бачок встановлюється на кінці головного стояка. Циркуляційний насос можна змонтувати на байпасі за наступною схемою.

З’єднання теплогенератора з бойлером непрямого нагріву

2-контурний котел середньої продуктивності може забезпечити витрату санітарної води в межах 10…13 л/хв. Для 2–3 споживачів, наприклад, кухонного крана та душа, цього замало. Тоді невдоволений роботою апарата домовласник купує бойлер непрямого нагріву на 150…300 літрів.

Тут починається найцікавіше. Вважаючи, що контур ГВП котла має нагрівати бойлер, господар підключає його напряму за неправильною схемою, яка наведена нижче. А щоб теплогенератор переходив у режим гарячого водопостачання, в замкнений теплообмінний контур ставить насос – він створює рух води, імітує витрату.

Чому представлена схема працює абияк:

1. Максимальна температура на виході з котлового теплообмінника – 60…70 °C. Щоб прогріти весь об’єм резервуара хоча б до 55 градусів, знадобиться декілька годин. В цей час опалення не працюватиме (котел перемкнувся на ГВП), будинок охолоджуватиметься.
2. Температура в бойлері ніколи не досягне позначки 60 °C.
3. Теплообмінник двоконтурного опалювача отримуватиме воду з температурою 50…55 °C, а має йти холодна. Пальник нагріватиме її до максимуму дуже швидко, а потім відключатиметься за командою датчика перегріву. Почнеться так зване тактування – пальник згасає і запускається буквально щохвилини, термін служби агрегата значно скорочується.
4. Якщо бойлер щотижня не прогрівати до максимуму, у воді з’явиться шкідлива бактерія – легіонела. Як її позбавитися, коли температура не перевищує 50…55 градусів – велике питання.

Щоб уникнути зазначених неприємностей, підключіть бойлер непрямого нагріву до лінії опалення через триходовий клапан, а штуцери ГВП просто заглушіть. Ємність прогріватиметься впродовж 20…30 хвилин, потім котел повернеться до опалювальної мережі за сигналом термостата. Як працює правильна схема, дивимося на відео:

Насамкінець про димохід

Підключення газового котла до димової труби робиться залежно від типу агрегата – атмосферного чи турбованого. Перший приєднується до вертикального каналу 5 м заввишки, другий – до коаксіальної труби. Ці теми досить широкі, тому пропонуємо їх вивчити окремо – ознайомитись з інструкцією з монтажу утепленого сендвіча та 2-стінного коаксіального каналу.